Підсумки битви
Пішла загибель військ 6-ї і 12-ї армій Південно-Західного фронту. Багато талановитих командирів потрапили в полон, в їх числі був Іван Музиченко. Битва під Уманню завершилася оточенням, з якого зуміли вибратися близько 10 тисяч бійців.
Близько 60 тисяч солдатів були поміщені в “уманську яму” – неофіційна назва створеного фашистами концентраційного табору біля міста Умань. Полонені утримувалися в жорстоких умовах, щодня гинуло більше сотні людей.
Ціною своїх життів хоробрі солдати, що билися в цій страшній битві, зуміли затримати наступ збройних сил противника. В результаті було виграно дорогоцінний час, за який була проведена евакуація частини промисловості на схід країни.
Німецький полон
6 серпня 1941 року Іван Музиченко отримав поранення і був захоплений в полон. Його направили в німецький госпіталь в Рівному, а потім в госпіталь у Володимирі-Волинському. Після нетривалого лікування він потрапив до табору військовополонених “Хаммельбург”. На пропозиції німців перейти до них на службу Музиченко відповідав відмовою, категорично відкидаючи принизливі пропозиції ворогів своєї Батьківщини про співпрацю.
Командир Російської визвольної армії (РОА) Андрій Власов пропонував Музиченко вступити в РОА, але отримав категоричну відмову. Згодом Власов був засуджений за звинуваченням у державній зраді і 1 серпня 1946 року страчений через повішення.
У покарання за відмову перейти на бік противника було прийнято рішення перевести Музиченко до в’язниці у фортеці Вайсенбург, в якій полонені утримувалися в важких умовах. У в’язниці він став керівником підпільної організації генералів, які опинилися в полоні.
У полоні Іван Миколайович зустрівся з колишніми командувачами арміями Південно-Західного фронту – Михайлом Івановичем Потаповим і Павлом Григоровичем Понеделиным. Після повернення з полону М. І. Потапов був відновлений на службі і продовжив свою військову кар’єру. Інша доля спіткала П. Р. Понеделина. Його засудили за зраду Батьківщині і засудили до розстрілу. 13 березня 1956 року він був реабілітований посмертно.
Іван Миколайович перебував у таборі Моссбург, з якого він разом з іншими військовополоненими був звільнений силами американської армії 29 квітня 1945 року. Завершилося фізично і морально важкий для генерала перебування в полоні.
