Післявоєнний час
Після звільнення з німецького полону радянські генерали були відправлені на лікування в госпіталь на березі Дунаю. Через місяць їх доставили в представництво радянської військової місії в Парижі. У столиці радянських військових запрошували на різні прийоми і зустрічі, влаштовували для них екскурсії по музеях, картинних галереях і французьким середньовічним палацам.
21 червня генерали прибули до Москви. Іван Музиченко до грудня проходив державну перевірку, за підсумками якої він був відновлений у званні і в партії, йому повернули нагороди, яких він був удостоєний за участь у Великій Вітчизняній війні. Незабаром Іван Миколайович був призначений на посаду заступника командуючого Приволзьким військовим округом.
Наприкінці 1946 року Музиченко направили на курси при Військовій академії Генерального штабу. Діяльність Військової академії генерального штабу в післявоєнний час була спрямована на вдосконалення системи підготовки кадрів для управління Збройними Силами.
Через рік він успішно завершив своє навчання. Поранення, контузія і позбавлення за час перебування в таборі військовополонених підірвали здоров’я генерала, тому він не міг повернутися на державну службу і у грудні 1947 року вийшов у відставку.
