Особливості прояву
Згідно з визначенням, гнучкість являє собою здатність до виконання рухів з великою амплітудою. Найбільш прийнятним цей термін є в тому випадку, коли розглядається рухливість всіх суглобів тіла в сукупності. По відношенню до окремих суглобів доцільніше використовувати поняття “рухливості”. Завдяки хорошої гнучкості забезпечується свобода, швидкість, економічність рухів, відбувається збільшення шляхи ефективного докладання зусиль. Недостатній розвиток гнучкості сприяє утруднення координації рухів людини, що пов’язано з обмеженням переміщень окремих ланок тіла.
При визначенні гнучкості розглядаються форми її прояву. При цьому може бути виділена гнучкість активна і пасивна. Активну гнучкість обумовлює виконання рухів з великою амплітудою, що забезпечує власна активність тієї чи іншої групи м’язів. Пасивну гнучкість розглядають як здатності виконувати рухи, на які у той же час впливають зовнішні розтягуючі сили: зусилля партнера, зовнішнє обтяження, спеціальні пристосування та інше.
У відповідності зі способом прояву (і відповідно визначенням), гнучкість поділяють на динамічну і статичну. Прояв динамічної гнучкості пов’язано з рухами, статичної – з позами.
Гнучкість може бути загальною і спеціальною. Для загальної гнучкості характерна висока рухливість (амплітуда руху) всіх суглобів тіла. Спеціальну гнучкість пов’язують з амплітудою рухів, які відповідають техніці виконання конкретного рухового дії.
