Твір про Бубнова
Будь-персонаж кожного літературного твору викликає до себе певне ставлення з боку читача. По кожному героєві можна скласти певний портрет і зробити відповідні висновки. Точно також не складе особливої складності визначити характеристику героя твору М. Горького «На дні». Автор яскраво і наочно демонструє читачеві картину побуту в конкретній життєвій ситуації. У п’єсі йдеться про людей, які виявилися викинутими за борт життя. Нинішнє місце їх перебування – підвал Костильова. Тут знайшли притулок люди різних верств, професій і звань – від робітників і селян до заїжджих акторів і дворян.
Всіх їх об’єднує одне – відсутність життєвих перспектив і беззастережне прийняття свого жалюгідного існування. Серед них Бубнов займає особливе місце. У своїх поглядах на життя, він не самотній: його точку зору поділяє Барон. В той же час йому доводиться стикатися і з протилежними думками в особі Луки і Сатину. Які ж погляди і переконання Бубнова? Головна його ідея – це неможливість людини піти проти обставин і пересилити волю долі. На його думку, ситуацію не можна подолати. Якщо вже так написано на роду, то залишається лише один шлях – смиренність. Він не зробив жодної спроби зробити своє життя краще. У 45 років він вважає, що його життя скінчилося, і тут, на цьому самому місці очікує останній час його життя. В своїй правоті він переконаний остаточно, і ніхто не в силах переконати його. Автор характеризує Бубнова як людини байдужого і цинічного. Особливо яскраво це видно в епізодах з Анною: перший – де на прохання жінки не шуміти Бубнов цинічно зауважує, що «шум – не перешкода смерті», другий – коли Ганна помирає, і герой не відчуває ні краплі жалю, байдуже відгукуючись про неї.
Бубнову не знайоме таке почуття, як співчуття. Він не здатний надати моральну підтримку ближнього, виявити щире співчуття. Брехня він виправдовує і брехунів не засуджує. Герой знає ціну всім, хто присутній в нічліжці, і анітрохи не приховує свого ставлення до кожного з них.
З іншого боку, попри всі свої недоліки, Бубнов має власну сумну історію, яка привела його до такого життя. До всього іншого, він ще і мрійник – нерідко він вдається до фантазій про те, що б він робив і ким би став, якби раптом розбагатів. А історія його полягає в тому, що раніше він був господарем однієї невеликої майстерні. Незабаром він дізнався про зраду дружини з його помічником. Спочатку він хотів провчити її, але все ж відмовився від помсти і покинув ненависний будинок.
На мій погляд, Бубнов являє собою складного, неоднозначного персонажа, і читач сам вибирає, як до нього ставитися. Одні почнуть відчувати до нього жалість, інші поспішать засудити. І оскільки, головний герой твору викликає неоднозначні почуття, ставитися до нього суворо позитивно або строго негативно просто неможливо. Йому дійсно можна поспівчувати, а що-то в його характері, словах і вчинках не прийняти і навіть засудити.
