Варіант 2
В той час, як Горький написав п’єсу «На дні», багато людей з різних причин опускалися на дно життя. У них не було житла, дому, сім’ї. У той же самий час існували і інші люди, що прагнуть з усього витягти вигоду. Ці підприємливі ділки злегка облаштовували підвали, закинуті будинки, і влаштовували там нічліжки для бездомних босяків. Такі нічліжки нагадували більше притони, де знаходили притулок ізгої суспільства, злочинці, повії, п’яниці, і тому подібний непотріб.
Одним з таких відщепенців і був картузник Бубнов, другорядний герой із п’єси Горького, мешканець нічліжки Костылевых. Бубнов колись був нормальною людиною, досить заможним. Він був власником фарбувальної майстерні, мав будинок, дружину. Після того, як його дружина зв’язалася з майстром з їх красильни, Бубнов спочатку кулаками доводив свою правоту. Але після того, як справа трохи не дійшла до смертовбивства, він пустив на самоплив. Спочатку він ще намагався якось влаштуватися в житті, працював в якійсь компанії. Але коли допустив відчутну розтрату, йому залишився один лише шлях, на дно. Так Бубнов опинився в нічліжці у Костылевых.
Бубнов далеко не дурна людина, він розумно мислить, але вже давно до всього ставиться скептично. У нього зникли всі мрії та прагнення, Бубнов просто пливе за течією життя, так як впевнений у тому, що він – жертва обставин, таким був визначений його життєвий шлях. Він нічого не хоче міняти в цьому житті, йому так зручніше. Насправді, це прямолінійний і чесна людина, у своєму розвитку стоїть на щабель вище деяких мешканців цього кубла. Він може дати яскраву і точну характеристику кожному з постояльців, йому добре відомі їхні звичаї і звички. Разом з цим, Бубнов байдужий і цинічний, йому чуже співчуття і чеснота, йому глибоко плювати на біль і муки ближніх.
Бубнов переконаний, що істинна сутність людини проявляється тільки тоді, коли людина позбавляється всього. На його думку, як не прикрашай, нічого не доб’єшся. А потім настане час, коли з людини злетить все напускне, і без прикрас людина залишиться просто худобою.
Може бути, до такого похмурого і скептичному ставленню до життя, його підштовхнула зрада дружини, може, щось інше. Факт той, що він став фаталістом і циніком.
Мабуть, завжди треба знаходити в собі сили для подальшої боротьби, і не уподібнюватися сміття, що пливе за течією.
