Роман-епопея Льва Миколайовича Толстого «Війна і мир» є еталоном російської класичної літератури. Писався роман близько семи років, робота над цим титанічною працею вимагає окремої розповіді.
Л. Н. Толстой почав писати «Війну і мир» восени 1863 року. Літературознавці та історики, що вивчають «Війну і мир», спираються в першу чергу на 5200-сторінковий рукопис, що зберігається в архіві. Історія створення роману дуже добре простежується за листками рукопису. Цікавим фактом є те, що спочатку у Толстого замислювався роман про учасника декабристського повстання, який повернувся додому із заслання. За задумом автора, зав’язка сюжету починалося в 1856 році. Потім Л. Н. Толстой переосмислив свій початковий задум і вирішив писати про 1825 рік – про повстання декабристів. На цьому автор теж не зупинився, і він відправив свого героя в роки Вітчизняної війни 1812 року, але, так як ця війна прямо пов’язана з 1805, то звідти, з молодих років героя, і почалося оповідання.
Початковий задум був такий: відобразити 50 років історії країни, розділивши їх на три періоди:
- Початок століття (війни з Наполеоном, дорослішання майбутніх декабристів);
- 20-ті роки (головна подія – повстання декабристів);
- Середина століття (поразка в Кримській війні, раптова смерть Миколи I, амністія учасників повстання на Сенатській площі і повернення їх в рідні краї).
Під час написання свого шедевра, Л. Н. Толстой вирішив його скоротити і залишити лише перший період, злегка торкнувшись наприкінці твору другий. Кілька разів автор кидав написання роману, цілий рік він писав одне лише початок, в архіві Толстого збереглося близько 15 варіантів зав’язки сюжету. При написанні автор користувався історичними книгами, мемуарами, архівними документами – автор хотів бути точним до дрібниць, що не може не викликати поваги. Відвідував Л. Н. Толстой і Бородинське поле, він пробув там два дні. Закінчив писати свій великий труд автор у 1869 році, витративши на це величезну кількість сил.
Однією з головних цілей письменника було зобразити не боротьбу двох імператорів, а показати визвольну боротьбу народу, і це йому вдалося. Толстой дуже вміло описав світське життя Петербурга і військові дії, які дуже тісно між собою взаємопов’язані. Твори подібного «Війні і миру» в нашій літературі не було, і немає. Даний твір – це величезний пласт російської (і не тільки )класичної літератури.
Історія створення роману Толстого Війна і мир
Лев Миколайович Толстой – це найбільший світовий письменник, який міг своїми роботами, відкрити сутність Русі, побут її життя і повністю відкрити свої почуття до всього, що відбувається на той момент.
Однією з таких робіт, в яких можна відчути те, що відбувається, і зрозуміти, що бачив автор, є робота «Війна і Мир». Цей роман, відноситься до робіт світового масштабу, зображуючи дуже тонко, характер і почуття своїх героїв. Завдяки довгим рокам зусиль, цей твір. Підкорило світ. Головною метою роману, стали події, що відбувалися під час навали армії Наполеона, які почали свій шлях, по землях Європи і дійшли до російських земель. Ці події, відбивалися на почуттях Льва Миколайовича, і він висловлював це, у своїх листах, які з переживанням відправляв рідним в інші міста.
Його літературні навички, дали можливість, барвисто показати в своєму творі, всі деталі особистого життя героїв всіх цих подій, так і охопити масштаб грандіозної битви. Завдяки його вмінню висловлювати красиво думка, читач, повністю занурюється в гущу поточних подій. Оповідати роман, Лев Миколайович, почав в 1805 році, коли на нього нахлинула хвиля емоцій, про страждання російського народу. Сам автор, відчував ту біль і муки, які відчував російський народ.
Головним героєм роману, виявився Платон Каратаєв, на якого були покладені надії. У ньому автор відображав всю силу волі та витривалість народу. Головним жіночим чином, стала Наталя Ростова. Вона стала символом жіночності і доброти в романі. Не менш важливими героями цієї чудової роботи, сталі, Кутузов і Наполеон. У цих двох героїв, відображається велич і сміливість, продумана військова тактика, і загальні людські якості, кожного їх них. Автор, згадував, абсолютно всі класи суспільства, що підвело роботу, під обговорення світових літературних критиків. Мало хто з них розумів, що робота була написана на реальних подіях, у суперечках і дискусіях, йшло обговорення роботи Льва Миколайовича. Дуже яскравим моментом у романі стало, вбивство Верещагіна.
Перша частина роману, йшла строго в теоретичному порядку. В ній не було, сильного духовного враження, і розвороту всіх подій. Тут, автор не був багатослівний, не прикрашав деталі. Він просто робив, загальні описи для читачів цього твору. На перший погляд, роман не міг зацікавити читача, але дійшовши до другої частини роману, автор впроваджує яскраво – виражену героїню Наталю, що повністю оживляє дії і весь сюжет.
Сама Наталя, мала недбалий і простий вигляд, який поєднувався з сімейним побутом і суєтою. Пізніше, автор, вже малює дівчину, як світську особу, з манерами шляхетної дами. Вона має велике коло друзів і прихильників, що в творі, підносить її на більш високий статус у суспільстві.
У кінцевому підсумку, ця велика і грандіозна за своїм змістом і задумом робота, стала історичним оповіданням, як особисте життя різних людей з різним станом, так і військових баталій і долі простих людей, які брали участь у цій битві.
10 клас
