Друга італійська війна (1499-1504)
Новий похід на Італію французькі війська почали в 1499 році. Очолював цей похід Людовік XII, який став наступником Карла VIII. Цього разу причиною вторгнення служила претензія монарха Франції на Міланське герцогство й інші землі Італії. Герцог Мілана Людовик Моро втік, і французи захопили місто. Крім того, була окупована Генуя. Після цього, спираючись на союз з Іспанією, французи заволоділи Неаполем.
Перед початком війни 1499-1504 років Франція встигла укласти союз з Венецією, яка за час перерви в конфлікті початку ворогувати з Міланом і з Папою Олександром VI Борджа. Тато став союзником Людовика XII, щоб створити на території Італії нова держава, яким би правив його син Чезаре Борджа.
Використовуючи наймані загони, які оплачував Святий Престол, і за допомогою французьких військ син Олександра VI заволодів практично всієї Романьей і був проголошений її герцогом. Незважаючи на всю вигідність франко-іспанського союзу, в 1502 році він розпався. Вибухнув новий військовий конфлікт, учасниками якого стали Іспанія та Франція.
У 1503 р. біля міста Чериньола в Італії відбулася битва між французами й іспанцями, в результаті якої війська Людовика XII були розгромлені. Після цього він вирішив на якийсь час відмовитися від зазіхань на південь держави. Правителями ворогуючих сторін було вирішено підписати у французькому Блуа договір, згідно з яким за Францією закріплювався Мілан, а за Іспанією – Неаполь.
