Висновок
Даний спосіб неруйнуючої діагностики зварних з’єднань може застосовуватись і в якості самостійної операції дефектоскопії, і в комплексному обстеженні конструкцій. У другому випадку метод капілярного кольорового контролю буде виконуватися в першу чергу, вказуючи на можливі осередки розташування несплошностей. Далі задіюються способи внутрішньої діагностики, що виявляють порожнечі і великі пори в структурі заготівлі. Наскільки ефективний цей метод порівняно з альтернативними техніками аналізу поверхонь після зварювальних робіт? На сьогоднішній день це далеко не самий технологічний спосіб дефектоскопії – особливо на фоні електромагнітних та ультразвукових приладів, які з високою точністю і з мінімальними організаційними витратами дозволяють отримати не менш гідний результат. Тим не менш, саме в силу своєї простоти і фінансової доступності капілярний контроль все ще зберігає популярність в обстеженнях на віддалених об’єктах, де немає можливості повною мірою використовувати сучасну апаратуру.
