Капілярний метод контролю: визначення, суть, класифікація, характеристика, методи та особливості застосування

Суть методу

Принцип дії капілярного способу контролю полягає у виявленні структури дефекту за допомогою фарбувального пенетранта, яким обробляється цільова поверхню. Висока проникаюча здатність активного складу дозволяє йому проникати в найдрібніші пори поверхні, яскравим кольором маркуючи контури тріщин або непроваров. Поетапно технологію виробництва капілярного методу контролю зварних швів можна представити так:

  • Підготовка поверхні. Якість виконання дефектоскопії буде залежати від чистоти робочої зони. Найменші перешкоди у вигляді бруду, пилу і жирових слідів можуть перешкодити процесу капілярної маркування. Тому виконується зачистка поверхні, а іноді і шліфування з подальшим доопрацюванням.
  • Нанесення фарбувального складу. Як правило, використовується червоний пенетрант. Його розпилюють або наносять пензлем у достатньому обсязі, щоб маса могла вільно заповнити всі наявні дефекти.
  • Очищення надлишків пенетранта. Надалі, щоб зручніше було проводити контроль дефектної зони, з поверхні видаляється непотрібний фарбувальний розчин. Важливо не зачепити марковані контури безпосередньо тріщин.
  • Нанесення проявника. Через деякий час після висихання пенетранта проводиться укладання проявника – складу білого кольору, який дозволить на контрасті виявити порушення структури.
  • Контроль якості. Після завершення проявочного процесу оператор фіксує сліди і контури дефектів.

Функціональну сутність капілярного методу контролю можна звести до двох технологічним факторам виявлення дефектів. По-перше, це описаний процес точкового візуального прояву структури тріщин і непроваров. По-друге, це процес безпосередньої реєстрації, вимірювання та аналізу параметрів дефекту, але вже за допомогою іншого функціонального інструментарію.

Дивіться також:  Як поступити в духовну семінарію: документи і іспити