Візантійський вплив
Колишній київський митрополит Михайло II (грек) в період захоплення влади Ізяславом (1145) втік до Константинополя. Він правив руською церквою з 1130 р., паралельно підтримуючи міжусобні чвари між князями. До його рукоположення Константинополем київська кафедра пустувала 5 років, відповідно, після його від’їзду – ще два роки.
З самого початку християнізації Русі Візантія контролювала в ній церковну владу, надсилаючи своїх митрополитів. Греки брали участь у політичних інтригах, так як це збільшувало церковні збори на користь Константинополя.
Зайнявши престол і затіявши церковний розкол твердженням Климента Смолятича у якості київського митрополита, Ізяслав зробив виклик не тільки своїм родичам. Він порушив невдоволення Візантії, чим і скористався Юрій Долгорукий (дядько Ізяслава), почавши війну за панування в Києві.
