Основні твори
Зважаючи на важких часів, пережитих Руссю в наступні століття, збереглося не так багато письмової спадщини видатного богослова свого часу Климента Смолятича. Відомо, принаймні, не більше чотирьох творів:
- «Послання до пресвітера Фоми”. Найдавніший джерело датується XV ст. Він переписаний Афанасієм монахом і забезпечений його тлумаченнями. У першій частині послання Климент Смолятич відводить від себе звинувачення Фоми в марнославстві та високому думці про себе, як філософа, через звернення до праць Платона і Аристотеля. Він також наполягає на праві будь-якої людини символічно тлумачити Святе Письмо. У другій частині Климент пояснює біблійні думки. Сам працю з’явився результатом відбувалася політичної боротьби навколо піднесення Климента в київській митрополії.
- «Відповіді на питання Кирика Новгородського» – це твір було написано Климентом під час його перебування на посаді митрополита за підсумками бесіди з Ніфонтом Новгородським. Єпископ Нифонт навмисно утримувався в Києво-Печерській Лаврі Ізяславом, оскільки їхав на запрошення Юрія Долгорукого у Володимир.
- «Слово про любов…» – напуття віруючим, знаходиться в рукописному вигляді в Воскресенському монастирі.
- «У суботу сиропусний…» – твір-проповідь, знаходиться в Румянцевском музеї.
Авторство останніх двох праць не доведено цілком, проте і не спростовано. Всі твори написані живо і красивою мовою.
