Дія конкурентного інгібітору на прикладі малоната
Типовим прикладом конкурентного інгібування є процес зниження активності сукцинатдегидрогиназы — ферменту, що каталізує окислення бурштинової кислоти (сукцинату) в фумаровую. В ролі інгібітора тут виступає малонат, що має структурну схожість з сукцинатом.
Додавання інгібітору в середу викликає утворення комплексів малоната з сукцинатдегидрогиназой. Такий зв’язок не викликає пошкодження активного центру, але блокує його доступність для бурштинової кислоти. Збільшення концентрації сукцинату знижує інгібуючий ефект.
Використання в медицині
На механізмі конкурентного інгібування заснована дія багатьох лікарських препаратів, що представляють собою структурні аналоги субстратів деяких метаболічних шляхів, гальмування яких є необхідною частиною лікування захворювань.
Наприклад, для поліпшення провідності нервових імпульсів при м’язових дистрофіях потрібно підвищити рівень ацетилхоліну. Це досягається пригніченням активності гідролизуючої його ацетилхолінестерази. У ролі інгібіторів виступають четвертинні амонієві основи, що входять до складу лікарських препаратів (прорезин, эндрофоний тощо).
В особливу групу виділяють антиметаболіти, які крім інгібуючої дії проявляють властивості псевдосубстрата. У такому разі формування комплексу EI призводить до утворення біологічно інертного аномального продукту. До антиметаболитам відносять сульфаніламіди (використовуються при лікуванні бактеріальних інфекцій), аналоги нуклеотидів (застосовуються для зупинки клітинного росту ракової пухлини) і т. д.
