Коли вживати книжкове слово
“Марно” виникло шляхом злиття старовинного словосполучення “въ даром” – дарма, дарма (від прикметника “тунъ” – безоплатний). До слова сказати, сучасне слово “дармоїд” утворено теж цим прикметником.
Згідно з відомостями з етимологічного словника Фасмера, сліди слова “марно” знаходяться в інших стародавніх слов’янських мовах:
- у болгарському – тун (неправдивий);
- у польсько-сілезькому – туні (дешевий, загальнодоступний);
- у давньо-словенському – стуния (нероба).
Щоб сказати або написати правильно, можна використовувати прислівник “марно”, наприклад, таким чином:
- праці залишилися марними;
- мрії залишилися марними;
- талант гине марно;
- природні багатства лежать марно.
Також і навпаки, застосовується негативне твердження для даного прислівники:
- зусилля не залишилися марними;
- він вчасно застосував свої знання, вони не пропали марно.
Вираз “будувати замок на піску” дуже схоже за смисловим змістом на марні зусилля, які означають “марно”.
Однак, у звичайній мові, швидше за все, замість слова “марно” будуть використовувати інші слова, на кшталт таких, як “даремно”, “марно” і схожі за змістом інші прислівники.
Так як “марно” звучить досить пафосно і велично, воно залишається більше книжним словом, ніж розмовною.
