Слово “марно” використовується досить рідко в сучасній російській мові. Однак воно означає певні аспекти стану людини. Іноді його можна зустріти в літературних творах.
Розгадка значення слова “марно” і можливостей його використання в сучасній мови послужили темою даної статті.
Залишилася, пропала марно мрія
Іноді вразливим людям здається, що їх мрія схожа на метелика, яка не може розправити крила: занадто важкий тягар заважає їй безжурно пурхати. Її зусилля марні, вони залишаються марними.
Отже, марно – слово, що означає марні, даремні зусилля. А також мрії або надії.
У літературі слово “марно” застосовувалося досить широко класиками.
Знаю, що проповедаю марно, але таке моє призначення. А. С. Пушкін, “Роман в листах”, 1826 рік.
Або ось як пише Нагібін в повісті “Темрява в кінці тунелю”:
Так адже чужий досвід завжди пропадає марно.
Судячи з цитат з книг, слово “марно” двічі було використано з дієсловом. Чому?
Марно: значення слова як частини мови
З “Тлумачного словника” Даля зрозуміло, що “марно” — це прислівник, схоже за змістом з словами марно, даремно, без користі або без потреби.
У свою чергу, прислівник у російській мові є тією частиною мови, яка відповідає на питання “як?” і:
- позначає ознаку дії (йти – швидко, повільно, ледве-ледве);
- ознака фізичного стану (зовсім не боляче, так боляче);
- ознаку іншої ознаки (дуже веселий);
- набагато рідше позначає ознаку предмета (яйця круто, некруто).
Тому слово “марно”, будучи прислівником, самостійно не вживають ні в книзі, ні в розмовній мові, для нього обов’язково потрібні пояснювальні слова.
Але всі спроби виявилися марними, а інші з шукачів примушені були отретироваться навіть з комическою і зазорною розв’язкою завдяки твердій і насмешливому відсічі з боку характерною молодої особи. Ф. М. Достоєвський “Брати Карамазови”
Коли вживати книжкове слово
“Марно” виникло шляхом злиття старовинного словосполучення “въ даром” – дарма, дарма (від прикметника “тунъ” – безоплатний). До слова сказати, сучасне слово “дармоїд” утворено теж цим прикметником.
Згідно з відомостями з етимологічного словника Фасмера, сліди слова “марно” знаходяться в інших стародавніх слов’янських мовах:
- у болгарському – тун (неправдивий);
- у польсько-сілезькому – туні (дешевий, загальнодоступний);
- у давньо-словенському – стуния (нероба).
Щоб сказати або написати правильно, можна використовувати прислівник “марно”, наприклад, таким чином:
- праці залишилися марними;
- мрії залишилися марними;
- талант гине марно;
- природні багатства лежать марно.
Також і навпаки, застосовується негативне твердження для даного прислівники:
- зусилля не залишилися марними;
- він вчасно застосував свої знання, вони не пропали марно.
Вираз “будувати замок на піску” дуже схоже за смисловим змістом на марні зусилля, які означають “марно”.
Однак, у звичайній мові, швидше за все, замість слова “марно” будуть використовувати інші слова, на кшталт таких, як “даремно”, “марно” і схожі за змістом інші прислівники.
Так як “марно” звучить досить пафосно і велично, воно залишається більше книжним словом, ніж розмовною.
Синоніми “марно”
Щоб прагнення краще пізнати російську мову не залишилося “марно”, слова синоніми допоможуть зберегти його значення і точно висловити думку:
- безрезультатно;
- даремно;
- даремно;
- марно;
- дарма (марно);
- задарма;
- марно;
- вхолосту;
- безцільно;
- безуспішно;
- задарма;
- несправедливо;
- ні за що ні про що;
- зайво;
- вхолосту;
- псу під хвіст;
- незаслужено і ін.
