Маршальський жезл: історичні факти, короткий огляд книги, музеї, фото

Як отримували даний символ відмінності у Росії?

Жезли присвоюються військовим у маршальському або фельдмаршальском званні. Історія маршальського жезла в Росії почалася в правління Петра Великого. У цей період цього звання удостоїлися лише чотири людини – Шереметєв, Меншиков, Рєпнін і де Кроа. Всі вони отримали маршальський жезл не з ласки царя, а як нагороду за військовий талант та відвагу в бою. Подібна тенденція – нагороджувати лише прославлених і хоробрих воїнів, збереглася і в подальшому, в інших членів правління династії Романових, проте в період фаворитизму все більше почесних відзнак йшли в руки тих, хто не мав відношення до військової служби.

Так, наприклад, отримав свій маршальський жезл Олексій Розумовський, фаворит Єлизавети Петрівни. Трохи раніше даний символ відмінності отримав і його брат – 22-річний Кирило Розумовський, ніс державну службу при монаршої особи.

Після епохи фаворитизму державні службовці також могли претендувати на отримання подібної нагороди – жезл могли отримати за особливим указом монарха як військові, так і посадовці та управлінці, які займали високі державні пости.

Таким чином, маршальський жезл отримували доблесні вояки, що відзначилися у багатьох боях (часто пройшли службу з найнижчих чинів) і вищі сановники. Вони нагороджений за хоробрість у бою і багаторічну службу на благо держави.

Дивіться також:  Джем-султан, син Мехмеда II: біографія, фото