Прийом і обробка даних на Землі
Супутник може працювати як в режимі запам’ятовування інформації з подальшою передачею пакету даних на наземний комплекс прийому і обробки, так і вести безпосередню пряму передачу. Одержувані наземним комплексом супутникові дані піддаються дешифрування, в ході якого здійснюється прив’язка інформації щодо часу і картографічним координатами. Потім дані з різних космічних апаратів об’єднуються і піддаються дообработке з створенням наочно сприймаються зображень.
Всесвітньою метеорологічною організацією прийнята концепція «відкритого неба», який декларує вільний доступ до метеорологічної інформації – незашифрованим даними, що надходять в режимі реального часу з супутників. Для цього необхідно мати відповідну приймальне обладнання та програмне забезпечення.
Міжнародна система метеорологічних спостережень
Оскільки геостаціонарна орбіта тільки одна, її використання вимагає координації між космічними агентствами і метеорологічними (а також іншими заінтересованими) службами різних країн. Та й при виборі низьких полярних орбіт в даний час не обійтися без узгодження. Крім того, супутниковий моніторинг небезпечних метеоявищ (наприклад тайфунів) робить необхідним об’єднання зусиль гідрометслужб та обмін відповідною інформацією, оскільки погода не знає державних кордонів.
Узгодження міжнародних питань, що стосуються застосування космічних систем в прогнозуванні погоди, перебуває у віданні координаційної групи з метеорологічних супутників у рамках ВМО. Спільне використання супутникових метеосистем почалося ще в 1970-х роках. Особливо важлива координація у цій області зараз. Адже до складу міжнародної угруповання метеорологічних супутників, розміщених на геостаціонарній орбіті, входять космічні апарати багатьох країн: США, європейських держав, Росії, Індії, Китаю, Японії, Південної Кореї.
