Підіб’ємо підсумки
При виборі методики викладання вчитель математики керується вимогами нових освітніх стандартів, змістом цієї навчальної дисципліни. Навчання математики здійснюється на базі програма, які побудовані за лінійним і концентрическому принципам. Другий варіант передбачає початкове вивчення математичного поняття в найпростішому вигляді. Далі вчитель поглиблює і розширює відомості про це поняття.
У початковій школі даний метод використовується при знайомстві з числами, потім він переноситься в середня ланка для здійснення учнями найпростіших алгебраїчних дій.
Лінійний принцип полягає в тому, що програма складається так, щоб здійснювався перехід від простого до складного. Приміром, на геометрії спочатку хлопці отримують уявлення про геометричні фігури на площині. Далі ця інформація переноситься у простір, хлопці вчаться характеризувати геометричні фігури з урахуванням трьох координат.
Програми з математики складаються у взаємозв’язку з іншими навчальними предметами. Зокрема, у середній ланці простежується зв’язок між математикою і фізикою. В даний час педагоги ділять уроки математики на кілька типів: повідомлення нового матеріалу, закріплення умінь і навичок, комбіновані заняття, урок контролю знань.
У кожного уроку – власна структура, що складається в закріпленні і перевірки ЗУН, опрацювання нового матеріалу, видачі домашнього завдання.
Програми, якими користуються викладачі математики в даний час, є державним документом. Вони затверджуються на методичній раді навчального закладу, відповідають певним вимогам, прийнятим в освітній організації.
Методичні прийоми, рекомендовані федеральними державними стандартами та впровадженими у вітчизняну освіту, дозволяють викладачам математики в повній мірі враховувати індивідуальні особливості кожної дитини, вибудовувати для кожного з них індивідуальні освітні траєкторії.
Крім повідомлення нових відомостей, педагог створює оптимальні умови для розвитку логічного мислення школярів, формування у них пізнавального інтересу до точних наук.
