Мова санскрит – це древній літературна мова, що існував в Індії. Він володіє складною граматикою, вважається прабатьком багатьох сучасних мов. У дослівному перекладі це слово означає “досконалий” або “оброблений”. Має статус мови індуїзму та деяких інших культів.
Поширення мови
Мова санскрит спочатку був поширений переважно в північній частині Індії, будучи одним з мов для наскельних написів, починаючи ще з I століття до нашої ери. Цікаво, що дослідники розглядають його не як мова певного народу, а як конкретної культури, яка була поширена серед елітних верств суспільства з часів античності.
Переважно ця культура представлена релігійними текстами, що належать до індуїзму, так само, як і грецька мова або латина в Європі. Мова санскрит на Сході став засобом міжкультурного спілкування між релігійними діячами і вченими.
В наші дні це один із 22 мов, визнаних офіційними в Індії. Варто відзначити, що його граматика архаїчна і дуже складна, а ось лексика стилістично різноманітна і багата.
Мова санскрит справив значний вплив на інші індійські мови, в основному, в області лексики. В наші дні його застосовують у релігійних культах, гуманітарних науках і тільки у вузькому колі як розмовна.
Саме на санскриті написані багато художні, філософські, релігійні твори індійських авторів, праці з питань науки і юриспруденції, які мали вплив на розвиток культури всієї Центральної і Південно-Східної Азії, Західної Європи.
Праці з граматики та лексики зібрані давньоіндійським лінгвістом Паніні у праці “Восьмикнижие”. Це були найвідоміші у світі роботи з вивчення будь-якої мови, що зробили істотний вплив на лінгвістичні дисципліни та поява морфології в Європі.
Цікаво, що при цьому не існує єдиної системи писемності на санскриті. Пояснюється це тим, що художні твори та філософські праці, які існували в той час, передавалися виключно усно. А якщо виникала необхідність записати текст, застосовувався місцевий алфавіт.
В якості писемності санскриту тільки в кінці XIX століття утвердилася деванагарі. Швидше за все, це сталося під впливом європейців, які віддавали перевагу саме цьому алфавітом. Згідно з поширеною гіпотезою, деванагарі був завезений в Індії в V столітті до нашої ери купцями, що прибули з Близького Сходу. Але навіть після освоєння писемності багато індійців за звичкою продовжували заучувати тексти напам’ять.
Санскрит був мовою літературних пам’яток, за якими можна скласти уявлення про Стародавній Індії. Найдавніша писемність для санскриту, що дійшла до нашого часу, називається брахмі. Саме цим способом записаний знаменитий пам’ятник староіндійської історії під назвою “Надписи “Ашоки”, який являє собою 33 написи, висічені на стінах печер, за наказом індійського царя Ашоки. Це найдавніший збережений пам’ятник індійської писемності та перший доказ існування буддизму.
