Правильний наголос у «завидно» припадає на другий склад. Слова «заздрити», «заздрісний» знадобляться для запам’ятовування правильного наголосу – воно у них така ж.
Але підводний камінь є в слові «заздрість»: тут ударний склад перший. Рухомий наголос часто призводить до помилки. Не пощастило і слова «завидно», наголос в якому за аналогією з родинним іменником іноді ставлять на перший склад.
Таких слів у російській мові досить. Це і «балувати», наголос в якому плутають з наголосом на «улюбленець», і «дзвонить», якому іменник «дзвін» не указ.
Не варто чекати, що просторічне наголос коли-небудь вважатимуть вірним і змінять акцентологические норми. Запам’ятати правильний варіант не важко, особливо з допомогою рим.
Значення слова
Завидно – це означає «дивитися із заздрістю» (відчути неприязнь чи суперництво по відношенню до чого-небудь або кому-небудь). У словнику Ушакова є відмінний приклад: «Він завидно прожив своє життя». Є і безособове вживання цього прислівники: «Мені завидно його здоров’я».
Поняття «заздрість», заздрити», «заздрісний», «завидний», «завидно» відносяться до дуже непростій сфері людських емоцій. З століття в століття філософи, теологи, письменники бачать в заздрісників негативні якості і вважають їх слабкість одним із гріхів.
Всі давно погодилися, що такі пороки, як лінь, гординя, жадібність, сприяють розвитку неприйняття чужого благополуччя. Можна згадати мудру приказку – «у кого щі не солоны, у когось перли крейда». Сенс її в тому, що у заздрісника завжди є привід для засмучення.
Треба зазначити, що завидно не тільки невдахам. Є заздрісники, у яких достатньо приводів для особистої гордості. Однак роздратування у них викликають люди, які, на їх думку, не мають права ні на які досягнення.
Навмисно викликати в інших почуття заздрості – доля людей не самодостатніх, для яких суперництво – мірило всіх життєвих радощів.
Правда, заздрість іноді намагаються реабілітувати. «Білої» її називають у тому випадку, коли чужий успіх змушує не турбуватися, а самому спробувати зробити настільки ж гарна справа. Але це вже не зовсім заздрість.
Розмірковуючи про заздрісність – складною характеристикою соціально-психологічних взаємодій, треба пам’ятати, як поставити наголос в «завидно».
Помилки, що стали звичними
Не тільки слова з рухомим наголосом викликають труднощі. Слова з фіксованим наголосом (наприклад «торти», «тортом») теж входять в сферу стійких помилок розмовної мови. Там інша проблема.
«Тортів, тортами» починають вимовляти за аналогією зі словами з рухомим наголосом, яке в різних формах зміщується на інший склад.
Дуже часто не тільки іноземці, але й носії російської мови ставлять не на той склад наголос в «завидно», «гарніше», «буряк», «жалюзі», «щавель» і так далі. Список, на жаль, великий.
Рухомий наголос
«Завидно» і «заздрість» походять з одного джерела – від слова, тепер застарілого, – «завида». Отже, дієслово «бачити» і слово «вид» їм споріднені.
Тільки в слові «заздрість», на відміну від «завидно», наголос припадає на перший склад. Всі споріднені слова зберігають зв’язок зі словом «вид».
У російській народній приказці «Вічка завидущие, загребущі ручки» описаний жадібний, жадібний, жадібний чоловік. Наголос у просторечном слові «завидущие» припадає на У.
Акцентологические норми та їх зміни
Лінгвісти нарахували в російській мові кілька сотень (а то й тисячі) слів, наголос у яких буває різним: причин багато. Це і застарілі слова, і професійні, і діалектні, просторічні.
У деяких словах закріпилося сучасне наголос, залишивши застаріле тільки в словниках. До них відносяться – «дарує», «музика», «ворота». Уважно треба поставитися до професійних термінів: «прикУс» і «прИкус» вживаються в залежності від контексту.
Один з найважливіших моментів вживання – зміна значення слова залежно від наголосу. Скажімо, призовної і закличний, зайнятої і зайнятий, Відгук і відгук.
Але ряд слів має рівноправне наголос, який вважається акцентологической нормою. Такі: сир-сир, бАржа-баржА, тефтелі-тефтелі.
Вимову «зАвидно» з наголосом на перший склад, також, як і вираз «зАвидки беруть» є розмовної, просторечной формою. З точки зору грамотної мови, таке наголос неправомірно.
Запам’ятати правильний наголос
Любителі російської словесності пропонують за допомогою невеликих віршів запам’ятовувати проблемні слова. Таким чином можна вивчити, яке наголос у слові «завидно».
Тут добре підійде гра буриме – твір римованих рядків. У них буде чітко звучати слово «завидно» з правильним наголосом.
Можна використовувати рими «прикро», «соромно», «несолідно», «ситно» та інші. Коли дитина сам придумає спосіб для слова «завидно», активне запам’ятовування гарантовано.
Наприклад:
«Якщо вам завидно,
Це несолідно».
Або з деяким співчуттям по відношенню до заздрісним персонам:
«Хіба не образливо,
Що часом завидно».
Трохи фантазії, і вдасться не тільки запам’ятати правильний наголос, але і ще раз затаврувати це тяжке почуття, яке тільки заважає жити.
Не заздрити, а навчитися самому
Варто заздрити тим, хто вміє говорити грамотно? Немає. Цього навчитися легко: читати, писати і спілкуватися. До речі, можна прочитати чудову книгу Юрія Олеші «Заздрість». Вона розповідає про людей радянської епохи: чому було завидно, хто заздрив і кому. Там багато цікавих думок. Ось як головний герой думає про себе:
…це той, що жив в знамените час, всіх ненавидів і всім заздрив, хвалився, заносився, був тушкуємо великими планами, хотів багато зробити і нічого не робив – і скінчив тим, що скоїв огидне, кривавий злочин…
Є повчальна історія про красу Елізабет Тейлор. Американські домогосподарки завжди заздрили її зовнішності, мріяли бути схожими на неї. І стали. Просто тому, що дуже змінилася зовні сама велика актриса.
Мораль така: не треба чекати, коли словники всі мовні помилки визнають за норму. Краще запам’ятати точні наголоси у словах «завидний», «гарніше», «дзвонить», «торти» та інших.
