Показники наукової школи
Їм є багатогранність досліджень представників наукового колективу. Значення має внутрішня обстановка, діапазон аналізованих проблем. Їх створення є потребою сучасності. Суспільство потребує систематичних контактів, обмін науковою інформацією, інноваційних підходах, які сприяють зростанню економіки країни. Тільки якщо науково-практична школа буде функціонувати в повній мірі, можна розраховувати на отримання бажаного результату.
Усвідомлюючи, наскільки важливо залучати в дослідницьку роботу школярів, в рамках модернізації російської школи, в федеральні освітні стандарти включена проектна та дослідницька діяльність на всіх щаблях освіти.
Основні типи
В даний час виділяють різні підходи до класифікації та визначення видів наукових шкіл. Серед найпоширеніших уявлень про це явище можна виділити: напрям у науці, що з’явилося завдяки якійсь науковій традиції. Така традиція може належати як окремим вченим, так і цілим дослідницьким колективам.
В якості прикладу можна привести в психології — школу самоаналізу, в управлінні — адміністративну школу, в економіці — інституційну школу.
Свою дієздатність та ефективність продемонстрував варіант формування і навчання дослідників у науково-освітніх школах.
Серед прикладів можна розглянути австрійську (Віденську) економічну школу _ маржиналізм, МГТУ імені Баумана — ракетобудування, МІФІ — атомна енергетика.
Інтерес представляють науково-виробничі школи, в яких спільними дослідних колективів вирішуються глобальні проблеми.
У вітчизняній науці яскравими прикладами є:
- у фізіології школа ім. І. М. Сеченова;
- в авіабудуванні школа А. Н. Туполєва;
- у ракетобудуванні школа С. П. Корольова;
- у фізиці школа Л. Д. Ландау
Не можна обійти стороною і дослідницькі організації, які довели свою здатність забезпечувати умови для роботи вчених, які зробили істотний внесок у розвиток світової науки. Серед яскравих прикладів виділимо Франкфуртську школу на основі Інституту соціальних досліджень (Р. Маркузе, Т. Адорно, Ф. Поллак); Кавендішскую лабораторію Кембриджа (Дж. Томпсон, Дж. Максвелл, Н. Бор, Е. Резерфорд).
Підводячи проміжні підсумки, зазначимо, що поняття «наукова школа» можна обмежити чотирма найважливішими напрямками:
- школа — конкретне наукове напрям (формується через загальну парадигму дослідної роботи);
- школа — освітня система (визначається через загальну підготовку до досліджень);
- школа — виробнича система (спільна діяльність науки і виробництва);
- школа — інкубатор (характеризує спільність світогляду, норм, цінностей, традицій)
