Розглянемо основні види навчальних завдань, які належить вирішувати педагогу в рамках урочної та позанавчальної діяльності. Д. Б. Ельконін і Ст. Ст. Давидов всю навчальну роботу подають у вигляді поетапного досягнення певних результатів.
УУН
Мета пізнавальної діяльності – оволодіння школярами певними навичками. Вони залежать від розглянутої наукової області. Навчальні дії можуть бути предметними, контрольними, допоміжними. До них належать аналіз, узагальнення, синтез, схематизація. Навчальні дії в рамках нових Федеральних освітніх стандартів сприяють формуванню в підростаючому поколінні гражданственной відповідальності, прагнення до самостійного придбання знань.
Структура завдання
Що мається на увазі під цим терміном? Навчальна задача – це складна система інформації про певний об’єкт або явище, при вирішенні якої діти вдосконалюють свої УУН. Процес передбачає пошук нових знань, їх узгодження з тією базою, яка вже сформована у школярів.
Способи вирішення
Так як навчальне завдання – це складний процес, що існує певна процедура, завдяки якій її можна успішно вирішувати. Вона залежить від предметної області, індивідуальних особливостей школярів, а також методичних прийомів, обираних педагогом. Якщо одну і ту ж проблему діти вирішують кількома способами, це сприяє набуттю ними досвіду проектної та дослідницької діяльності, є гарантією успішної соціалізації.
В даний час навчальні матеріали з різних наукових дисциплін складені так, щоб педагог не обмежувався звичайної трансляцією знань, а вибудовував на основі особистісно орієнтованого підходу для кожного учня окремі освітні траєкторії.
В якості засобів, що застосовуються для вирішення педагогічних завдань, можна розглядати тексти, схеми, формули, які сприяють засвоєнню певних навичок.
Заняття у школах організовуються так, щоб у педагога була можливість виконувати замовлення суспільства щодо формування громадянськості і патріотизму в підростаючому поколінні. На виході з навчального закладу випускник повинен бути повністю готовий до життя в суспільстві, володіти УУН, любити свою країну, поважати її традиції та культуру.
Коротка характеристика
Навчальне завдання – це таке завдання, яке має певну мету. У деяких завданнях вказуються засоби і способи рішення. Наприклад, якщо вчитель хоче навчити школярів методикою складання хімічних рівнянь, він користується найпростішими математичними прийомами (множення, додавання, віднімання, ділення), а також наочними посібниками: моделями атомів і молекул.
Навчальні матеріали, обирані педагогом для вирішення поставлених завдань, повинні відповідати віковим особливостям учнів.
Компоненти завдання
У педагогіці є кілька авторів, які детально займалися вивченням цього питання. Так, на думку Л. М. Фрідмана, навчальне завдання – це таке завдання, яке має складові частини:
- предметну область;
- відносини між розглянутими об’єктами;
- вимоги;
- операції для вирішення проблеми.
Як відбувається розв’язання навчальних завдань самими навчаються? Вони приймають її, розробляють план дій, здійснюють певні операції і дії, спрямовані на вирішення запропонованої проблеми.
Навчальний план роботи школи складається так, щоб створювати оптимальні умови для самостійного розвитку школярів.
Специфіка роботи в школах
Інший вид у даний час мають і заняття в школах. Вчителі не обмежуються простою передачею знань, не вимагають від учнів механічного заучування інформації. На всіх ступенях шкільної освіти приділяється увага проектної і дослідницької роботи. Якщо в рамках уроку вчитель виділяє незначний проміжок часу на те, щоб запропонувати дітям вирішити певну проблемну ситуацію, то після уроків на таку діяльність можна відводити набагато більше уваги.
Специфіка позаурочної роботи
Останнім часом у багатьох освітніх закладах з’явилися наукові та дослідні клуби. Хлопці, які відвідують такі заняття, відчувають себе справжніми експериментаторами і дослідниками.
Вчитель, який організує подібне навчання, є по-справжньому талановитим і небайдужим педагогом, який мріє прищепити підростаючому поколінню почуття любові та гордості за свою країну. Які завдання він ставить перед своїми вихованцями? Якими зможуть оволодіти навичками хлопці, які відвідують заняття клубу?
Щоб відповісти на ці питання, необхідно детальніше розглянути специфіку роботи такої організації.
Педагог складає програму, в якій вказує основні цілі та завдання позаурочної роботи з дітьми. Приміром, крім виявлення ранньої обдарованості, створення оптимальних умов для самореалізації та саморозвитку школярів, вчитель ставить завдання – сформувати підростаюче покоління росіян активну громадянську позицію. Ті проекти, які будуть створюватися хлопцями індивідуально або в невеликих групах, володіють величезним виховним аспектом. Спілкування сприяє формуванню та вдосконаленню комунікативних навичок.
Крім безпосереднього виконання проекту, хлопці навчаються специфіку публічного виступу, представляючи результати своєї праці на суд наукового журі конференцій і конкурсів. Відповідаючи на запитання, поставлені вченими, педагогами, діти формують правильну мову. Виходить, що позаурочна проектна та дослідницька діяльність допомагає школярам бути успішними в предметах гуманітарного циклу.
Не можна залишити без уваги і розвиток логіки, якому також сприяє проектна і дослідницька позаурочна діяльність. Приміром, аналізуючи корисні властивості журавлини, дитина знайомиться не тільки з теоретичної інформації з цього питання, але й вивчає методики, застосовуючи які, він зможе підтвердити (спростувати) висунуту ним гіпотезу.
Проводячи свої перші самостійні експерименти, школяр одержує навики роботи з лабораторним обладнанням. Окрему увагу в дослідницькій роботі, що стосується природничо-наукової галузі, приділяється безпечному проведенню експериментів.
До того, як молоді вчені приступають до проведення власних досліджень, вони знайомляться з правилами техніки безпеки.
Висновок
Яку б навчальну завдання ставив перед хлопцями сучасний вчитель, вона передбачає гармонійний розвиток школярів. Безумовно, традиційний пояснювально-ілюстративний спосіб навчання не підходить для сучасної школи, так як послідовність дій, ключові моменти, необхідні для розгляду, – все це пропонував на авторитарній основі вчитель. У дітей не було можливості для демонстрації свого нестандартного мислення, розкриття творчого потенціалу, розвитку універсальних умінь і навичок.
Враховуючи ті перетворення, які спостерігаються в даний час у вітчизняній освіті, можна говорити про повсюдне переході дитячих садків, ліцеїв, гімназій на особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання підростаючого покоління. Сучасні школярі вже не є пасивними елементами освітнього процесу, вони стають його активними об’єктами.
Перехід на проектну і дослідницьку методику гуманітарної, природничої, наукової областях шкільної програми вже дав свої перші позитивні результати. Випускники сучасної школи адаптовані до вимог соціального середовища, вони готові до постійного навчання, розвитку. Якщо в класичній освітній системі навчання передбачало одночасне набуття певних навичок і умінь, то в даний час ситуація стала зовсім іншою. Для того, щоб молодий спеціаліст був затребуваним на ринку праці, він повинен бути мобільним і готовим до отримання знань, а прищеплення таких навичок – завдання школи.
