Стилістично нейтральна лексика – це місток через прірву між людьми різних професій і верств суспільства. Саме вона є універсальним, закріпленим у словниках, мовою взаєморозуміння, тому важливо приділити увагу її вивчення.
Визначення стилістично нейтральної лексики
Ступінь образності мови визначається кількістю її словникового складу. Чим різноманітніше пласти лексики, тим багатше мовні можливості.
В українській мові виділяється розмовна, книжкова і нейтральна лексика – фундаментальний пласт слів, не прикріплених до жодного стилю мовлення.
Слова межстилевой лексики складають, за підрахунками вчених, три чверті багатства російської мови. У словниках така лексика, на відміну, наприклад, від книжкової, не позначена спеціальними значками зразок (*), що відразу повідомляє про можливості вживання таких слів у всіх стилях без обмеження.
- «В осінніх луках златое сонце опускалося за горизонт». Художня література. З 8 слів речення – 7 нейтральних та лише 1 слово «златое» відноситься до книжкової, високого стилю.
- «Петя, швидко чеши в магазин за хлібом». Витяг з розмови. З 7 слів – 6 нейтральних. Слово «чеши» теж нейтральне, але в цьому тексті має інше значення і відноситься до розмовної стилю.
- «Для проведення реакції натрію з водою ніякого каталізатора не потрібно». З 10 слів – 9 нейтральних і 1, «каталізатор», спеціальна, наукового стилю.
Частини мови нейтральної лексики
Межстилевая лексика представлена майже всіма частинами мови російської мови – як самостійні, так і службові. Це ще раз підтверджує фундаментальність цього пласту в мові. Слова нейтральної лексики відносяться до частин мови:
- Іменником: “поле”, “стіл”, “будинок”, “вітер”, “дружба”, “сила”, “час”.
- Дієсловам: “зробити”, “їхати”, “бачити”, “переживати”, “творити”.
- Прикметником: “синій”, “ніжний”, “зайвий”, “дерев’яний”, “північний”.
- Прислівників: “добре”, “по-собачому”, “дуже”, “видно”.
- Займенникам: “наш”, “той”, “ти”, “хто”, “вона”.
- Числівником “перший”, “п’ятеро”, “десять”.
- Службовим словами:
- спілкам: “неначе”, “тобто”, “а”, “але”;
- частинкам: “уж”, “як”, “ніби”;
- приводами: “для”, “близько”, “в”, “завдяки”.
Не належать до загальновживаної лексики
Єдина частина мови, яка не може бути нейтральним словом – вигук. Приклади: “здорово”, “ух”, “штанці”, “здрастуйте”. Ці слова спочатку несуть емоційне забарвлення.
Є і такі поняття, для позначення яких не знайдеться слів нейтральною експресії – це тільки випадки високого або тільки низького стилю мовлення. Наприклад: “бовдур”, “говорун”, “ідіот” або “трибунал”, “ораторій”. Неможливо уявити наукову статтю з введеним в контекст слова “дурень”. Подібні слова мають яскраве забарвлення, тому не можуть бути вжиті в іншому стилі мовлення. Нейтральні ж функціонують у всіх стилях.
Де вживається нейтральна лексика
Нейтральні лексеми використовуються у всіх без винятку стилях усного та писемного мовлення. В наукових і публіцистичних статтях, підручниках, в художній літературі, в звичайній розмові – ця лексика є основою російської мови, найстійкішою частиною його словникового запасу. Наприклад, до складу авторського художнього тексту входять одиниці здебільшого зі слів нейтрального шару. Для прикладу, в тексті М. Пришвіна слова, які не відносяться до нейтральної лексики, виділено.
Приклад:
Із зіркою тут хлопці не ходять і на клірос співати нікого не пущать, а раз я бачив в одній крамниці на вікні гачки продаються прямо з волосінню і на всяку рибу, дуже стоющие, навіть є такий гачок, що пудового сома втримає.
Чехов А. “Ванька”
Слово «пущать» – просторічне, «стоющие» – фонетичне спотворення лексеми «стоїть», але закріплена в цьому тексті на листі, може вважатися також просторечным.
Межстилевая лексика має тематичні об’єднання, складові активний словниковий запас мови:
- Тимчасове значення: “завтра”, “вчора”, “століття”, “місяць”, “ранок”, “день”, “минуле”, “сьогодення”.
- Значення місця: “праворуч”, “позаду”, “там”, “де”, “будинок”, “країна”, “острів”.
- Отрицательности: “ні”, “ніхто”, “ніякий”, “не”, “ні”.
- Акцент на обличчя: “він”, “вона”, “ти”, “я”.
Нейтральна лексика допомагає вберегти усну і письмову мову від вульгарності, наприклад: “Дівчина, прошествуйте до цієї касі”.
Слово «прошесвуйте» високого стилю, воно неприродно вписується в контекст повсякденної розмовної мови.
Необхідно пам’ятати про обережність та розумності при поєднанні слів різної семантичної забарвлення в одному тексті.
Фонова нейтральна лексика. Приклади
Стильові відмінності в мові можна побачити тільки на тлі слів з нейтральним забарвленням. Нейтральна лексика – це білий аркуш, на якому видно найдрібніші відтінки інших кольорів. Мова може бути виразною, образною, але в порівнянні з експресією книжного і розмовного стилю забарвленість межстилевой лексики не так помітна. Наприклад: “ходити” – нейтральне слово, “ступати” – високий стиль, “тинятися” – розмовний стиль.
Автори художніх текстів можуть досягати виразності і образності, не вдаючись до експресивно-забарвленої лексики. Наприклад: “Якщо в цих шурхотить листям лісах замовкнути і прислухатися до звуків навколо себе, то можна почути загадкові тихі кроки…”
У цьому уривку використано слова тільки нейтрального стилю, але образність і барвистість не втрачена. Щоправда, створення художнього тексту лише за допомогою загальновживаної лексики не кожному під силу. Існування емоційно-насичених пластів мови дає можливість створювати тексти особливої образності.
Нейтральна лексика та семантика
Відносити слова до нейтрального стилю теж потрібно з обережністю. Одна і та ж лексема може мати різне значення залежно від контексту і ставитися до різних стилістичних пластів мови. Наприклад:
- “Неподалік почувся страшний вереск гальм”. – Тут слово “гальма” в значенні “механізм для зупинки” (нейтральне).
- “Ну ви, хлопці, і гальма!” – У цьому тексті “гальма” вжито в переносному значенні – “люди з повільним сприйняттям інформації”.
Нейтральна лексика в казках
Казковий текст може бути визначений на основі нейтральної лексики – це не народна казка, а авторський текст.
Наприклад: “У тридев’ятому царстві, в тридесятому державі жив цар з царицею, і була у них дочка-красуня, що ні в казці сказати, ні пером описати. Цілими днями вона сиділа у світлиці”. У тексті є застарілі слова: “цар”, “цариця”, “світлиця”, є і стійкі вирази казкового епосу: “в тридев’ятому царстві, в тридесятому державі”, “в казці сказати, ні пером описати”.
Полотно народної казки складається з слів підвищеної образності, явища, описувані в ній, часто не мають відношення до реального світу, будучи результатом польоту фантазії людини, відображенням чуттєвого сприйняття світу. Нейтральній лексиці не під силу подібна образність.
Переважання стилістично нейтральної лексики в авторських казках доречно, так як такі тексти зазвичай більш спокійні, неэкспрессивные і більше умоглядні.
Розмовна, стилістично нейтральна і книжкова лексика доповнюють один одного. Стилістично забарвлені слова дозволяють висловити відтінки почуттів, реалії знань вузького кола людей. Нейтральна лексика – це те, що вносить в мову точність, визначеність і зрозумілість для всіх.
