Образ і характеристика Алеко в поемі Цигани Пушкіна твір

Алеко – головний герой у поемі Пушкіна Цигани. Як не дивно, але сам Алеко циганом не є і не стає таким, хоча і переймає звички цього народу.

Після того як цигани прихистили Алеко, він починає заробляти по селах розвагами з ведмедем – типово циганський заробіток. Крім цього він пристрасно любить Земфіру, дівчину яка його привела в табір і з якої він зав’язав стосунки. По суті, він отримує свій новий будинок, але в дійсності залишається людиною цивілізації.

Цей герой гордий і ревнивий. Він волелюбний, але не визнає ні чиєїсь іншої свободи. Власне, він не визнавав цього і коли проживав в місті, ми можемо домислити, але, ймовірно, він ховається від влади після скоєного злочину, до якого привела його запал.

Якби Алеко повністю став циганом, то почув би словами старого цигана, який розповідав про любов жінок свого народу (вони вільні вибирати і навіть від старого цигана теж пішла дружина, полюбивши іншого) і зрозумів би Земфіру. Якщо він шукає свободи для себе, то слід було б прийняти і можливість свободи для інших, зокрема можливість свободи вибору Земфірою свого коханого. Земфіра – молода дівчина, яка, хоча і є частиною молодої сім’ї, не стане обманювати себе і власні почуття, якщо вона полюбила молодого цигана, то відправляється слідом за своїм почуттям і починає нові відносини.

Алеко являє собою гордого європейця, який відноситься до всього досить зарозуміло. Тим не менш, він – достойна людина, адже міцно любить свою обраницю і не збирається відступати від власного вибору. Відсутність взаємності з боку молодої циганки призводить Алеко до скоєння безстороннього вчинку, який обертається його вигнанням.

Дивіться також:  Столичне і помісне дворянство в романі Євгеній Онєгін

У підсумку він залишається самотнім посеред поля з власною возом і поза межами табору. Насправді і, коли він був частиною табору, теж був самотнім, він не зміг стати частиною іншого світу і цей новий світ не прийняв його. При цьому цигани його поважають за сміливість, але називають злим, вони поважають його вибір, але не здатні терпіти такої людини в таборі.

Твір про Алеко

Пушкін писав не тільки вірші і романи, він писав і поеми. Однією з дуже відомих і є поема «Цигани». Головний герой цієї поеми — молодий чоловік, що виріс в багатій європейській країні, але так і не знайшов там свободи. Всі моральні норми, закони, традиції та звичаї здаються йому перешкодою до волі всього світу, здаються безглуздими і сковуючими душу таких орлів свободи, як він сам.

В один прекрасний день Алеко зустрічає циганку Земфіру, в яку закохується з першого погляду. Земфіра ж відповідає йому взаємністю. Вона проводжає свого коханого до себе в табір циган, де вони і починають жити разом. Живучи з коханим, Земфіра, як і читач дізнається, що її чоловіка переслідує закон, що він ховається від влади.

Алеко — дуже пристрасна людина, він не просто любить і цінує Земфіру, вона для нього замінює весь світ. Йому взагалі ніхто не потрібен, крім неї однієї, так сильно він її любить і цінує. При всьому при цьому, він вважає, що жіночі серця люблять, жартуючи, грайливо, на відміну від чоловічих, які страждають при кохання, віддають всі свої соки для підтримки пристрасті і для того, щоб об’єкт симпатії був щасливий. Тут же читач дізнається і про те, що Алеко — дуже мстива людина, яка не прощає своїх ворогів і кривдників. Він готовий вбити сплячого ворога, настільки він злий і жорстокий чоловік. Для багатьох це є доказом та його безчестя, адже навіть у найстрашніші війни знаходилися люди, які ніколи б не вбили своїх ворогів в сплячому стані.

Дивіться також:  Світське суспільство в романі Пушкіна Євгеній Онєгін

Щоб забезпечувати собі і своїй жінці життя, Алеко виступає в таборі з ведмедем перед публікою. Він повністю відвик від життя міської, пристосувався до табору і полюбив його душею. Земфіра каже, що Алеко хоче свободи лише для себе, а не для всіх людей, що його боротьба за свободу в усьому світі — це лише боротьба за свободу для себе, егоїстична боротьба.

Незабаром у них народжується дитина, але почуття Земфіри починають остигати, вона більше не знаходить Алеко таким прекрасним чоловіком, яким його вважала до весілля — тепер вона справді довідалась, який молодий бунтар насправді. Закінчується поема тим, що Земфіра змінює Алеко з іншим циганом, знаючи про те, якою її чоловік ревнивий. Алеко, дізнавшись про зраду, вбиває і коханця, і саму Земфіру, за що його виключають з табору, залишивши в полі одного, як покинуту птицю. Алеко дуже горда людина, і він ніколи б не попросив вибачення у табору, щоб його залишили. Та й яка йому життя тепер без людини, бувши йому всім світом. Але якщо Алеко дійсно так любив Земфіру, він би убив її?