Твір про Алеко
Пушкін писав не тільки вірші і романи, він писав і поеми. Однією з дуже відомих і є поема «Цигани». Головний герой цієї поеми — молодий чоловік, що виріс в багатій європейській країні, але так і не знайшов там свободи. Всі моральні норми, закони, традиції та звичаї здаються йому перешкодою до волі всього світу, здаються безглуздими і сковуючими душу таких орлів свободи, як він сам.
В один прекрасний день Алеко зустрічає циганку Земфіру, в яку закохується з першого погляду. Земфіра ж відповідає йому взаємністю. Вона проводжає свого коханого до себе в табір циган, де вони і починають жити разом. Живучи з коханим, Земфіра, як і читач дізнається, що її чоловіка переслідує закон, що він ховається від влади.
Алеко — дуже пристрасна людина, він не просто любить і цінує Земфіру, вона для нього замінює весь світ. Йому взагалі ніхто не потрібен, крім неї однієї, так сильно він її любить і цінує. При всьому при цьому, він вважає, що жіночі серця люблять, жартуючи, грайливо, на відміну від чоловічих, які страждають при кохання, віддають всі свої соки для підтримки пристрасті і для того, щоб об’єкт симпатії був щасливий. Тут же читач дізнається і про те, що Алеко — дуже мстива людина, яка не прощає своїх ворогів і кривдників. Він готовий вбити сплячого ворога, настільки він злий і жорстокий чоловік. Для багатьох це є доказом та його безчестя, адже навіть у найстрашніші війни знаходилися люди, які ніколи б не вбили своїх ворогів в сплячому стані.
Щоб забезпечувати собі і своїй жінці життя, Алеко виступає в таборі з ведмедем перед публікою. Він повністю відвик від життя міської, пристосувався до табору і полюбив його душею. Земфіра каже, що Алеко хоче свободи лише для себе, а не для всіх людей, що його боротьба за свободу в усьому світі — це лише боротьба за свободу для себе, егоїстична боротьба.
Незабаром у них народжується дитина, але почуття Земфіри починають остигати, вона більше не знаходить Алеко таким прекрасним чоловіком, яким його вважала до весілля — тепер вона справді довідалась, який молодий бунтар насправді. Закінчується поема тим, що Земфіра змінює Алеко з іншим циганом, знаючи про те, якою її чоловік ревнивий. Алеко, дізнавшись про зраду, вбиває і коханця, і саму Земфіру, за що його виключають з табору, залишивши в полі одного, як покинуту птицю. Алеко дуже горда людина, і він ніколи б не попросив вибачення у табору, щоб його залишили. Та й яка йому життя тепер без людини, бувши йому всім світом. Але якщо Алеко дійсно так любив Земфіру, він би убив її?
