Варіант 2
Образ Челкаша з’являється практично в самому початку розповіді, відразу після опису гавані, де скоро і повинен з’явитися головний герой. Серед місцевих жителів Челкаш славиться нестримним пияком, сміливим, спритним злодієм і пронозою. Незважаючи на свій далеко не молодий вік, «справи» свої він провертає часто і завжди успішно.
Як і в інших творах Горького, в даному оповіданні герой володіє неординарною особистістю з незвичайним характером і унікальною долею. Персонаж завжди захоплений невідомої, величною красою, і ця несвідома незрозуміла любов в даному творі виражена через потяг головного героя до фантастичної сили водної стихії, до моря.
В оповіданні йдеться про долю колишнього військового офіцера, життя якого перетворилася в убоге існування на самому дні соціального простору. Автором яскраво і чітко представлений психологічний портрет Челкаша.
Головна особливість персонажа – наявність полярних, противопоставляемых один одному рис характеру та основних начал людської сутності. Завданням автора на даному етапі є демонстрація вроджених якостей людей, що опинилися в складній життєвій ситуації. Адже саме в стресових обставинах оголюється вся суть людської душі, виявляються всі її грані, виходять на світло пороки і чесноти, справжні цілі і переконання.
В оповіданні «Челкаш» устремління головних героїв зводяться до того, щоб постійно красти і на отримані кошти купувати випивку і далі по колу. У Гаврила, помічника Челкаша, мета інша – він мріє про своє господарство, власний будинок, про одруження, і переступаючи через гордість і самолюбство, скоює злочин.
І тут постає питання про те самому протиставленні, а також про поділ людей на «хороших» і ” поганих», які так характерні для горьківських оповідань. Тут читач постає перед вибором, кого з персонажів вважати «мошкою з кишками», а кого слід звести в ранг «кращого, складного, інтересного» в даному творі. Проте однозначної відповіді на це питання дати не можна, адже в кожному з нас присутні і світлі і темні сторони. Точно так само головні герої оповідання представлені складними і суперечливими постатями, для яких характерні як добрі прагнення, так і, навпаки, негативні дії і вчинки.
Челкаш був жебраком, ходив босий в старих потертих штанях і брудній подертій сорочці. Він був самотній і нікому не потрібний, його не цікавило власне майбутнє, і тому жив Челкаш сьогоднішнім днем. У нього не було роботи, оскільки ніхто не хотів брати до себе такого ненадійного людини. При цьому сам герой ніяк не хотів визнавати власного жахливого становища і не погоджувався з тим, що є, по суті, покидьком суспільства. І щоб, не дай Бог, не додуматися до такого, Челкаш затуманивал власний розум важкої випивкою. Також від поганих думок його рятувало море, дивлячись на яке, він відчував приємне тепле відчуття всередині себе, яке звільняло його від повсякденної паскудної буденщини. Тут він відчував себе володарем світу, забуваючи про своє жалюгідне життя на суші.
Незважаючи на важкі обставини, Челкаш не втрачає ті позитивні якості, що є і завжди були в ньому. Так, він злочинець, він злодій, але справді гуманні людські цінності йому зовсім не чужі.
