Головний герой повісті – автобіографії А. М. Горького «Дитинство» це хлопчик Альоша Пєшков. Розповідаючи про життя свого героя, письменник розповідає нам про свою власну долю. Майбутньому класику довелося рости в похмурій і важкій атмосфері будинку свого діда. Випробувавши всі труднощі і негаразди такого життя, він зрозумів, що так жити не можна.
Батько хлопчика помер рано, довелося йому з матір’ю переїжджати у Нижній Новгород, будинок діда. Сім’я там жила численна – дядьки, двоюрідні брати, дід, бабуся. На життя заробляли вони фарбуванням тканин, працювали у своїх майстернях. Хлопчикові вони відразу не сподобалися.
Альоша ріс дуже вертким і цікавим. Вдома його не били ніколи, навіть ляпаси не отвешивали. Зате в хаті діда йому довелося сьорбнути сповна. Дід був жорстокий, онуки отримували різками за будь-яку провину. Діставалося і Альоші. Після дідовій прочуханки він довго хворів. Коли це сталося вперше, він ніби подорослішав, став неймовірно чутливим до болю і образ інших людей. Для нього це стало і душевною травмою теж.
Дуже він любив свою бабусю, Килину Іванівну. Вона була жінкою великий, з густими, чорними волоссям. Рухи її були плавними, немов у кішки, усмішка була доброю і білосніжною. Вона була мудрою жінкою, хоч і безграмотною. Багато йшли до неї за порадою. До Альоші вона ставилася добре, любила його, жаліла. Розповідала багато дивовижних історій зі свого життя. Знала вона і безліч народних казок. Вчила хлопчика, радила йому, як чинити в тій чи іншій ситуації.
Сімейні чвари та негаразди, то й справа відбуваються в будинку, жадібність і дурість родичів, затурканість їх дітей дуже засмучували і розбудовували Альошу. На вулиці він теж не міг знайти собі друзів. Хлопчики там дражнили жебраків, мучили тварин. З-за цього йому нерідко доводилося битися з ними.
Альоша в родині діда був «інша кров, інше плем’я». Він ріс дуже схожим на свого батька. За характером він теж відрізнявся від решти родини. Альоша добрий, чуйний до чужої болі, співчуваюча чужих бід. Навколишні навпаки, злі, заздрісні, жадібні і боягузливі. Важко жилося йому в такому суспільстві. Але завдяки своїм якостям хлопчикові вдавалося знаходити хороших людей. Він самі тягнулися до нього, відчуваючи душевну чистоту, яка зустрічається в людях вкрай рідко.
Альоша народився в зовсім іншій родині. Там його любили, а не виховували побоями. Тому він знав, що можна і треба жити по – іншому, у любові і повазі. Живучи в будинку діда, хлопчик не став жорстоким і байдужим, а зберіг у собі добре ставлення до людей. Уроки, отримані в дитинстві, Альоша запам’ятав, і це дуже допомогло йому в майбутньому.
Варіант 2
Твір письменника є автобіографічним і в ньому автор оповідає про власних спогадах свого далекого дитячого минулого.
Альоша Пєшков зображений в образі головного героя повісті, що залишився в ранньому дитинстві сиротою і змушений був вихований в домі своїх родичів, де переважає похмура і важка атмосфера.
Главою сімейства є дід, відрізняється самодурством і бессердечностью, інші члени сім’ї беззаперечно слухаються літнього чоловіка, оскільки для них характерні боягузтво і жадібність.
До того моменту, як потрапити в будинок діда, Альоша не стикається з домашнім насильством і, тільки почавши жити в дідівській сім’ї, він бачить яким злим і несправедливим може бути людина, що тримає в страху всіх членів сім’ї.
Домочадці піддаються побиттю і тілесним покаранням за будь-яку витівку або провину незалежно від наявності вини, оскільки дід приходить у лють з будь-якого приводу.
Бездуховність і жадібність старого діда створюють в будинку атмосферу злоби та приниження. Хлопчик росте в постійному стресі на фоні насмішок і знущань родичів, вимушений терпіти дане положення з-за безвихідності ситуації.
Єдиним дорогим людиною для Альоші в дідовій сім’ї стає бабуся Килина Іванівна, замінила малюкові маму і стала йому самим близьким другом. Незважаючи на свою неграмотність і малоосвіченість, бабуся наділена неабиякою артистичністю і обдарованістю, завдяки яким розвиває в Альоші любов до творчості, розповідаючи численні казкові історії та міфи. Долати труднощі життя допомагала бабусі нестримна віра в Ісуса Христа, а також безкорислива любов і доброта, нелюдяність чоловіка не озлоблює характер жінки, а навпаки робить її сильнішою духом. Бабуся Альоші виявляється вирішальним людиною, що вплинув на розвиток внутрішнього світу хлопчика і сприяв розкриттю його найкращих людських властивостей.
Крім бабусі підтримку Альоші надають і кілька живуть в будинку чоловіків, серед яких – сліпий майстер Григорій, володіє гідністю і співчуттям, чоловік на прізвисько Добру справу, безкорисливий освічена людина, з якою Альоша проводить багато часу в бесідах, а також підкидьок Циганок, схильний до крадіжок, але відрізняється щирою чесністю.
Пізнавши сувору правду життя в ранньому дитинстві і переживши багато страждань, принижень, автор подолав усі життєві труднощі і зміг стати не лише чудовим письменником, але й неординарною людиною.
