Твір на тему Пугачов
Твір «Капітанська дочка» цікавить читацьку аудиторію неспроста, так як на тлі повстання Пугачова показана історія стосунків двох закоханих молодих людей. Автор з усією прямотою зобразив нам образ людини, який керував бунтом селян. Яким же він постає перед нами?
З перших сторінок ми бачимо, що Пушкін відображає його жорсткість, не приховуючи самих мерзостных сцен. Епізоди, де зображена смерть невинних людей, викликають у нас злість, огида до нього. Саме за його помилку гинули люди. І винні вони були тим, що опинилися на його шляху.
Так, можна сказати, що Пугачов – нестерпний нелюд. Однак, він ще справляє на нас приємне враження. Спільно із Гриневым в жорсткому розбійника ми виявляємо частинки доброти. Саме співчуттям і добрим ставленням Пугачова до Гриневу і Маше можна пояснити його розташування до люблячої парі. До того ж, якщо послухати його промови, звернені до селян, то видно, що він хотів звільнити їх від важкої долі. Адже не тільки втікачі каторжани йшли за ватажком, але і звичайні прості люди, що бажали змінити своє життя на краще. З точки зору сподвижників Пугачова його нещадність була виправдана, бо дворянство вважалось джерелом усіх лих простого народу, а значить, їх потрібно було винищувати.
Так, що ж можна сказати про Пугачову? Звичайно ж, це був поміркований і компетентна людина, бо тільки така персона, як він, може повести за собою маси. Пугачов може співчувати, у нього чудова пам’ять на добрі вчинки. Згадаємо момент, коли молодий дворянин позичив незнайомому дядькові свій кожух. І адже це подарунок зіграв вирішальну роль у долі Петра. Співчуття, яке проявив Пугачов, виявляє в ньому позитивні риси. Природно, це дає йому виправдання у скоєнні злочинів, але вносить хороший штрих до його образу. Пушкін не оцінює його особистість з тільки однієї сторони. Він просто показує його у всьому різноманітті. У творі багато моментів, коли нам не подобається Пугачов, але і є також епізоди, коли приходимо в захват від його вчинків. Злодійство і великодушність, добросердя, ненависть і співчуття. Все це поєднано в характері Пугачова. Він і його соратники отримують по заслугах, а молодого дворянина прощає государиня.
