Приклади ономатопеи
Прикладами ономатопеической лексики можуть служити такі слова російської мови, як “нявкати”, “квакати”, “дзижчати”, “кукурікати”, “торохтіти”. Потрібно відзначити, що ономатопами будуть рахуватися всі слова з звуконаслідувальним коренем, тобто утворені від наведених дієслів іменники (“нявчання”, “квакання”, “гудіння”, “кукурікання”, “торохтіння”) також будуть служити прикладами ономатопеической лексики. Наведемо ще кілька прикладів: дієслова “гавкати”, “кудкудакати”, “каркати”, звуконаслідувальні слова “кар”, “і-го-го”, “бам”, “хрясь”, іменники “каркуша”, “хрюша” , “крижень”, “гагара”, “квакша”, “мурлика” — це ономатопея.
Ономатопеическая лексика розрізняється в різних мовах, причому лише частково ці відмінності можна пояснити відмінностями фонологических систем мов. Варто говорити про те, що різний менталітет, різний спосіб мислення, різні особливості звуковідтворення формують різні чутні звуки, які лягають в основу ономатопов.
Велика кількість ономатопеической лексики існує в японській мові, де навіть є особливі слова, що належать до закритих груп опису відтінків ступеня та інтенсивності дії або ознаки. Наприклад, для опису сильного вітру японці використовують ономатопею “хюю-хюю”, що нагадує їм, мабуть, завивання його поривів. А ось японська ономатопея для опису легкого вітерцю, приємного та ніжного, звучить так: “о-о”. Цим словом можна розповісти і про дующем з узбережжя моря або океану бризі.
