Підводний човен «Тула» (проект 667БДРМ) – атомний ракетний крейсер, у термінології НАТО отримав назву Delta-IV. Вона відноситься до проекту «Дельфін» і є представником другого покоління підводних човнів. Незважаючи на те що випуск човнів почався ще в 1975 році, вони несуть службу і готові скласти конкуренцію більш сучасним підводних човнів і по сей день.
Проект «Дельфін»
Радянський проект «Дельфін», частиною якого є ракетний підводний крейсер «Тула», було розпочато в 1975 році. Надалі розробки «Дельфіна» були використані для створення найбільшої підводного човна в світі – проекту «Акула».
Всі човни проекту «Дельфін» мають збільшену, в порівнянні з попередницями, висоту огорожі ракетних шахт і подовжений носової та кормової корпус. Підводний пуск ракет на човнах цього типу може здійснюватися на глибині до 55 метрів.
Військове призначення
Атомний підводний човен «Тула», як і інші крейсера її типу, регулярно бере участь у походах і навчаннях. Як правило, навчальні запуски ракет відбуваються в Баренцевому морі. Мета поразки розташована на спеціальному полігоні на Камчатці.
Мирне застосування
Підводний човен «Тула» може служити і для мирних цілей. У 1998 і 2006 роках з бортів човнів, що належать до класу 667БДРМ, були запущені навколоземні супутники Землі. Перший пуск став першим у світі випадком запуску супутника з підводного положення. В даний момент ведуться роботи щодо створення морської ракети-носія зі збільшеною допустимою масою навантаження.
Представники
Підводний човен «Тула», яка отримала тактичний номер До-114, далеко не єдиний представник класу 667БДРМ. Разом з нею були випущені човна «Верхотуру», «Єкатеринбург», «Підмосков’ї» (переобладнана в носій малих підводних човнів), «Брянськ», «Карелія» і «Новомосковськ».
Будівництво підводного човна
Підводний човен «Тула» була побудована в 1987 році. Вона стала четвертою човном, створеної за проектом 667БДРМ, який реалізовувався з 1984 по 1992 рік.
Проект був розроблений конструкторським бюро «Рубін» під керівництвом генерального конструктора С. Н. Ковальова. При розробці проекту були застосовані новітні технології в області систем управління та виявлення і озброєння. Широке застосування отримали технології зниження гідроакустичних шумів, були застосовані нові ізолюючі і звукопоглинальні матеріали та пристрої.
В кінці лютого 1984 року була закладена майбутня «Тула», а вже через рік відбулося її зарахування до списку кораблів військово-морського флоту Росії.
Спуск корабля на воду і пробний запуск ракети був проведений в 1987 році. Тоді ж був підписаний акт про приймання корабля, відбулося перше урочисте підняття прапора.
Поява назви
Своє найменування крейсер отримав лише в серпні 1995 року, до цього, маючи лише кодове позначення. Сталося це після підписання договору про шефства адміністрації р. Тули над крейсером.
Екіпаж і командування «Тули»
5 листопада 1987 року оголошено днем народження підводного човна – саме тоді в урочистій обстановці був піднятий прапор ВМФ. Першим капітаном «Тули» став капітан 2 рангу (пізніше – контр-адмірал) В. А. Хандобин. Командиром другого екіпажу став віце-адмірал О. А. Трегубов.
Даний клас підводних човнів спочатку комплектувався двома екіпажами. Робилося це для того, щоб екіпажі могли змінювати один одного під час проходження перепідготовки та відпусток. На сьогоднішній день командиром підводного човна є капітан 1 рангу А. А. Храмів.
Перша модернізація
У 2000 році «Тула» прибула в Северодвинск, на завод «Зірочка», для проходження ремонту та переобладнання. Ремонт був завершений до 2006 року. Зміна підводного човна «Тула» на фото практично непомітно: перша модернізація в основному торкнулася внутрішнього технічного оснащення. Були змінені системи виявлення та ядерної безпеки. Підводний човен також була оснащена комплексом для пуску балістичних ракет «Синява».
Друга модернізація
У 2014 році човен знову повернулася на «Зірочку», щоб пройти плановий ремонт і продовжити терміни служби. Цього разу на ремонт знадобилося всього три роки. Не обійшлося без скандалу: в грудні 2017 року прес-секретар заводу повідомив, що ремонт човна буде затриманий через нестачу фінансування і постачання бракованого обладнання, але проблеми вдалося вирішити, і крейсер був вчасно відправлений до місця своєї служби.
Роль підводного човна в сучасному флоті
За інформацією на 2018 рік, човни проекту 667БДРМ являють собою основну морську ядерну силу Росії. Незважаючи на те, що вони несуть свою службу з середини 70-х років, рано списувати човна в музей або брухт. Вони постійно переобладнуються і модернізуються на заводі в Северодвінську, регулярно переоснащуються і проходять ремонт. Всі човни цього класу входять до складу 31-ї дивізії Північного флоту і дислокуються в бухті Ягельная.
У 2012 році директором заводу «Зірочка» було оголошено про плани про технічне відновлення підводних човнів типу «Тула» і продовження терміну їх служби ще на 10 років. Незабаром всі вони були оснащені бойовим ракетним комплексом «Синява». Завдяки цьому служба човнів була продовжена до 2025-2030 року.
Незважаючи на повну боєздатність і сучасне технічне оснащення, ці підводні човни поступово витісняються більш сучасними класу «Борей».
Нагороди
У листопаді 2008 року Президент РФ Д. А. Медведєв нагородив Орденом Мужності командира “Тули” Степана Кельбаса. Нагорода була вручена після успішної навчальної стрільби на максимальну дальність з підводного положення.
Капітан Сергій Заболотний, командувач ракетної бойовою частиною “Тули”, став кавалером ордена “За військові заслуги”
Кілька командирів підводного кресера “Тула” мають медалі Ушакова за різні досягнення в службі.
