Максим Горький писав свої твори в стилі реалізм, у перших його творах відчуваються нотки романтики. Персонажі повістей і оповідань живуть в гармонії з природою. Всі герої творів Горького дуже цікаві особистості, які по-своєму дивляться на навколишній світ. Так і в наших двох головних героїв виник конфлікт, із-за того що кожен по своєму сприймав світ.
Письменник показує нам Челкашина як людину, який не має за плечима нічого, він любить алкоголь, одягнений брудно, одяг порвана, взуття немає. Від нього неприємно пахне і веде він себе не адекватно. У чоловіка був гострий ніс, хижий погляд, темні вуса й сумні очі.
Другого головного героя автор показує нам з абсолютно іншого боку. Це молодий хлопець, в небесно-блакитній сорочці, в простих штанцях. Його головний убір вже зовсім зносився, але він з гордістю несе його на своїй голові. Хлопець дуже масивний, у нього сильні плечі і руки, русяве волосся, засмагле тіло. Його очі світло-блакитного кольору наповнені добротою. Це скоєно два протилежних персонажа.
Один раз Гаврило пішов до шинку, там він добряче випив. В той момент в цьому приміщенні знаходився Челкашин, він довго і вдумливо дивився на нього і думав, що саме він зможе змінити долю Гаврила на свій розсуд. Що він не повторить тих жахливих помилок, які зробила Челкашин. Челкашин бачить молодого хлопця, він дивився і його гризла совість, що він вже досить старий, а хлопець зовсім юний і у нього все попереду. Тут автор описав нам Челкашина як людину, яка може страждати, вдумуватися в свої вчинки.
Далі ми бачимо море. Гарне і могутнє, воно наповнене силою. Челкашин любив море, він відчував безкрайню свободу в той момент, коли знаходився поруч з ним. Гаврило не любив свободу, йому було страшно.
Коли ці двоє чоловіків йшли на злочин, в голові у кожного була думка про гроші. Гаврило охоплений страхом, А Челкашиным заволоділа зло, він злиться на всю роботу, на свого напарника, на човни, які розташовані поблизу. Там перебували сторожа. Напарники ділять свою здобич – вкрадені гроші, але Челкашин вирішує віддати свою частку в кількості 540 рублів. А Гавриле спочатку здається, що занадто мало вони вкрали, йому мало навіть своєї частини і він просить у напарника ще і раптом він вирішується зізнатися про думках, в яких хоче вбити Челкашина, той забирає гроші собі. І Гаврило кидається в бій зі своїм супротивником, вони б’ються за гроші.
Тут ми бачимо, як на очах змінюється ставлення до героя. Челкашин насправді не погана людина, він дуже добрий і м’якосердий в душі, найголовніше, що він відчуває свободу. А Гаврило проявив себе як підлий, злий хлопець, за гроші він готовий навіть на вбивство. Він буде принижуватися лише для того що б мати в руках багатство.
Підводячи підсумок можна сказати, що не можна судити людей, дивлячись на зовнішність і опис. Головна риса людини – це її вчинки. Челкашин залишився людиною навіть і за таких обставин, а справжня сутність Гаврило проявилася, як тільки розмова зайшла за гроші.
Твір Челкаш і Гаврило
“Челкаш” – твір Максима Горького, яке було створено в 1895 році. Книга була написана в стилі реалізму з невеликими нотками романтизму. Всі персонажі оповідання жили в гармонії з навколишнім світом і природою. Кожен персонаж, створений Гірким, має своє, унікальне світогляд. Наші 2 героя – Челкаш і Гаврило, мали свої погляди на навколишній світ, з-за чого і стався їх конфлікт.
Челкашин – людина, якого не цікавило нічого, крім випивки. У нього не було нічого, тільки порвана, брудний одяг і взуття. Виглядав він неохайно і мав неприємний запах. Челкаш був алкоголіком і вів себе неадекватно. Він мав погляд справжнього хижака, темні вуса і гострий ніс.
Другий персонаж – Гаврило, повна протилежність Челкаша. Це був міцний і сильний хлопець, очі і зовнішній вигляд якого випромінювали доброту. Одягнений він був поопрятнее ніж Челкаш, носив світло-блакитну сорочку і зношений головний убір.
Одного разу, коли Гаврило прийшов до корчми і напився там його побачив Челкаш. Той побачивши молодого юнака, почав замислюватися про свій вік. Він з жалем і докорами совісті думав про те, що у своєму старому віці не має за спиною нічого. Він хотів спробувати змінити долю Гаврило, щоб не допустити того, щоб юнак перетворився на такого ж старого пияка як і він. У цій сцені автор підносить Челкаша як людину, яка здатна обдумувати свої вчинки і вміє шкодувати.
Челкашин дуже любив перебувати біля море. Коли поруч з ним величезна, вільна і наповнена силою синява, він міг відчути себе вільним від усіх негараздів. Гаврило ж, не любив свободу, вона викликала в нього почуття страху.
Під час злочину, на які пішли наші герої, у них виник конфлікт. Молодий юнак був охоплений страхом, а Челкаш озлобился на всіх. Йому не подобалося все, напарник, човни, то як все відбувалося. Челкашин вирішив віддати свою частину вкраденого – 540 рублів, але Гаврилом заволоділа сильна жадібність. Він думав, що вкрадених грошей йому буде мало, потім він зізнається Челкашу в тому, що хоче вбити його і забрати всі гроші собі. Почувши це, Челкаш забирає гроші собі, в слідстві чого, у них починається сутичка за вкрадене добро.
У цій сцені автор показує нам справжні характери героїв. Виявляється, Челкаш не такий вже й поганий, він був дуже добрий і мягкосердечен, йому було не так важливо багатство, як отримання повної свободи. Гаврило ж, виявився жадібним і підлим злочинцем, який готовий піти на все, навіть на вбивство, заради того, щоб отримати гроші. Цей чоловік був готовий піти на будь-який злочин, нехай навіть саме підле, заради того, щоб розбагатіти.
Мораль цієї історії досить проста – не можна судити про людину по зовнішності і першому враженню. Брудний і недоглянутий старий Челкаш виявився добрим і в якійсь мірі чесною людиною. А Гаврило, який виглядав як прекрасний юнак, виявився останнім негідником.
Варіант 3
Як і в багатьох оповіданнях, у творі «Челкаш» Гіркий відображає тему людських взаємин і описує природні краси, заглиблюючись у момент, як природа взаємопов’язана з душевним станом своїх персонажів.
Перед нами постають два героя – Челкаш і Гаврило, які відрізняються один від одного. Вони зустрічаються в порту. І якщо Челкаш показаний волоцюгою без місця проживання і звиклий, красти, то Гаврило потрапив в це місце після невдалих зусиль знайти роботу. Гришка був помітний своєю статурою, яке було схоже на яструбине. Вуса в нього постійно здригалися, а руки він постійно закладав тому, нервово потираючи долоні. Коли Челкашу вдалося щось поцупити, то він вдало продавав річ. Виручку від продажу одразу ж пропивав.
А історія у Гаврила була зовсім інша. Йому не пощастило із заробітками на Кубані, і тому, повертаючись додому, він розумів, що тепер йому була одна дорога – найнятися в найми. Челкаш звернув увагу на нього в той момент, коли він йшов і роздумував, де б знайти напарника, який пішов з ним красти. Поступово, розмовляючи з ним, ми бачимо, як Челкаш, вислухавши розповідь хлопця, спочатку хотів посварити його і навіть ударити, але в останню хвилину у нього з’явилася якась жалість до Гавриле. Гришка, коли мав будинок, сім’ю та рідних, став відразу завзятим алкоголіком і злодієм, але не закінченим людиною. Він показаний нам як сильна і горда натура, так як до всіх має особливий підхід, і з кожним може домовитися. Йому подобалося море, таке могутнє і вільний, як він сам.
Але, Гаврило, що здавався спочатку невинним хлопцем, показує нам, що це підла людина. Коли справа завершилася з успіхом, і перед його очима з’явилися величезні гроші, тут його прорвало. Ми побачили, наскільки він жадібний. Тут же у нас пропадає всяка жалість до цього сільському хлопцеві. Особливо він виглядає жалюгідним рабом, коли впавши перед Челкашом, благає віддати йому всі гроші. Челкаш, ж, сповнений почуттям жалю і злості до нього, кинув здобич. Саме тоді він зрозумів, що надходить, як герой, так як точно знав, що не буде таким, як цей хлопець. Але, коли Гаврило, сказав йому, що хотів його ліквідувати, Челкаш сильно розлютився. Забравши гроші, він пішов своєю дорогою. Однак, хлопець ,кинув у нього камінь, а коли зрозумів, що у нього не вийшло вбити Челкаша, знову став просити у нього вибачення. І тут ми бачимо, як Гришка виявився на висоті. Він залишив цьому підлому людині гроші і пішов. Тут чітко видно, що письменник віддав перевагу Людині, який показав себе людиною з високими моральними якостями, не терявшему власної гідності за будь-якої ситуації.
8 клас
