Потрапив у незручне становище, помилився в розрахунках, зганьбився перед співробітниками… Як завжди, усіх підвів. Прорахувався і згрішив. Промахнувся, і нічого не змінити. Зіпсував все на світі. Скільки ситуацій! А можна сказати по-іншому – сів у калюжу.
Фразеологізми
У багатьох мовах існують самостійні мовні одиниці, що складаються з кількох слів і позначають щось єдине за змістом. У лексиці російської мови вони називаються фразеологізмами. Такі словосполучення здатні точно і образно передати думку, характеризуючи й оцінюючи події дійсності. Сенс такого словосполучення входять до нього слова не передають. Тому вони складні для перекладу та розуміння для носіїв іншої мови.
Приклади фразеологізмів:
- “робити з мухи слона” – надавати чому-то перебільшене значення;
- “розвісити вуха” – захопитися чиїмись розповідями;
- “вилетіти в трубу” – залишитися ні з чим, збанкрутувати.
Фразеологізми-синоніми
Фразеологізми-синоніми – це сполучення слів, що несуть практично однаковий зміст, але відрізняються один від одного образами, стилем, відтінками. Наприклад:
- щоб вказати на однакові ознаки чого-небудь, можна сказати: “одним миром мазані”, “два чоботи пара”, “одного поля ягоди”;
- щоб посилити значення слова “багато”, використовують: “тьма-тьмуща”, “хоч греблю гати”, “як собак нерізаних”.
Варто зупинитися на розгляді синонімів, вживаних для потрапляння людини в незручне становище. Це пара – “сісти в калюжу” (“сісти в калюжу”) і “вдарити в бруд обличчям”. У переносному значенні на моральну сферу людського життя, бруд вживається в значенні – ганьба, падіння, втрата доброго імені та інше. Калюжа – це мокре, брудне місце, та ж бруд.
Обидва фразеологізму відображають ситуації попадання в ганебне становище. Але є невелика різниця. Вдарити в бруд обличчям – ганьба, сісти в калюжу – комічний ганьба. Цікаво, що у словнику російської мови в. І. Даля, підготовленому ним самим, знаходиться лише перший вираз, тому що до початку 20 століття вислів “сісти в калюжу” вважалося нелітературних, непристойним. І використовувалося воно серед неосвічених верств населення.
Юлія Борисівна Камчатнова, незалежний дослідник, каже: “У той же час, кожен носій російської мови знає, що вдарити в бруд обличчям — це просто ганебно, а сісти в калюжу – це ганебно, при цьому смішно і безглуздо. Отже, в тлумаченні словниками сенсу обох виразів не може бути ніякого сумніву: ганьба не комічний в одному випадку і ганьба комічний — в іншому”.
Чому в калюжу саме сідають?
Не падають, не тонуть, не потрапляють, а саме сідають? Це дієслово має на увазі певне місце, на яке людина може сісти… І що буде заплямовано в результаті подібного сидіння? Деякі люди знаходять це комічним.
Можливо, походження афоризму пов’язано з тим, що людина при свідках сам створив калюжу, бруд. Свідченням цього є замурзаний зад. Таке може статися, якщо випробувати сильне почуття страху. В народі є маса дієслів для подібних випадків: обробився, наробив, наклав у штани. Комусь це може здатися смішним.
Можливо, тому Даль не згадує “сісти в калюжу” у своєму словнику. Він створював його для сімейного читання для знайомства з красою і багатством рідної мови. Немає у його редакції і “сісти в калюжу”, хоча саме слово калоша присутній.
