Правила переносу в українській мові: приклади

Морфемный принцип перенесення

У словах також виділяються значущі частини – корінь, префікс, закінчення, суфікси – морфеми. Інколи іменники, прикметники та інші частини мови допустимо переносити двома способами: за слоговому і по морфемному принципом. У другому випадку значущі частини слова не розділяються: шум-ний. Інший варіант (по складах) теж вважається правильним: шу-програмний.

Розглянемо випадки, коли в пріоритеті повинен дотримуватися морфемный принцип перенесення:

  1. На стику кореня та приставки. Наприклад, при-нести, при-слати. Іноді виділити приставку не вдається, тоді перенесення здійснюється по складах, тобто допустимі варіанти: розум — ра-зум, раз-розум.
  2. Якщо приставка складається з одного складу, а корінь починається з приголосного звуку. Наприклад, дбить — це неправильний варіант. Правильно — під-бити.
  3. Не можна відривати першу букву кореня, залишаючи її з приставкою. Наприклад, надіслати — це невірний перенесення. Правильно — при-слати.

Правила переносу в українській мові мають винятки. Так, перша літера кореня не переноситься, якщо мова йде про букву “и”: рази-грать (корінь —і(и)гр). Слід здійснити перенесення по складах: ра-зыграть, але не можна раз-ыграть.

Один з найскладніших – російська мова. Правила переносу слів (2 клас) розглядаються тільки в аспекті складового принципу. Морфеми вивчаються в середній ланці, тому у п’ятому класі діти повинні засвоїти наступне:

  1. У словах з двома коренями діє правило – від другого не можна відірвати одну букву. Наприклад, пятиг-раммовый — це неправильний варіант. Правильно — п’яти-грамовий.
  2. Кілька приголосних усередині або на стику кореня передбачає допустимість різних варіантів: сонце, сонце, сонце.
Дивіться також:  На яких мовах говорять в Болгарії? Що ще потрібно знати про цю країну?