Енергія зв’язку і стабільність ядер
Найбільшою стійкістю, тобто найвищою питомою енергією зв’язку, відрізняються ядра з масовим числом від 50 до 90, наприклад, залізо. Такий «пік стабільності» обумовлений нецентральним характером ядерних сил. Оскільки кожен нуклон взаємодіє лише з сусідами, на поверхні ядра він пов’язаний слабкіше, ніж усередині. Чим менше в ядрі взаємодіючих нуклонів, тим менше і енергія зв’язку, тому легкі ядра менш стабільні. У свою чергу, із зростанням кількості частинок в ядрі зростають кулонівські сили відштовхування між протонами, так що енергія зв’язку важких ядер теж зменшується.
Таким чином, для легких ядер найбільш імовірними, тобто енергетично вигідними є реакції злиття з формуванням стійкого ядра середньої маси, для важких ж – навпаки, процеси розпаду і ділення (нерідко багатоступінчасті), в результаті яких утворюються більш стабільні продукти. Цим реакціям властивий позитивний і часто дуже високий енергетичний вихід, супроводжує збільшення енергії зв’язку.
Нижче ми розглянемо деякі приклади ядерних реакцій.
