Прислівник
Прислівник – самостійна частина мови (як вже було сказано раніше), що характеризує ознаку протікання дії. Це незмінна частина мови, так як у нього зовсім немає закінчення. У реченні є обставиною або, зовсім рідко, присудком. У прислівників можна виділити шість розрядів, які відповідають на різні питання і мають різну семантику.
Розряди прислівників і питання, на які вони відповідають:
- способу дії (яким чином? як?);
- місця (де? куди? звідки?);
- часу (коли? як довго?);
- міри та ступеня (якою мірою?скільки разів? наскільки?);
- причини (з якої причини? чому?);
- мети (для чого? з якою метою?).
Прислівники способу дії
До цього розряду задаються питання “як?” і “яким чином?”. Найчастіше, прислівники способу дії відносяться до дієслів або глагольным форм (причастиям, деепричастиям і инфинитивам), також до цієї групи відносять прислівники порівняння і уподібнення. Їх мета – вказувати на те, як саме дію було вироблено. Ці прислівники не відмінюються і не схиляються, тому що не мають флексії. Найбільш частотним суфіксом для цього розряду є -про-, також для утворення прислівників даного розряду нерідко використовуються конфиксы (парні афікси)-__-йому/ому,__скі/цкм/чиї. Приклади прислівників способу дії: так, швидко, дружньо, по-дівочому, по-іншому, весело.
Важливо не плутати предикативні прислівники (категорії стану та прислівники, що відповідають на питання “як?”. Наприклад, “весело грати” і “мені весело”. У першому випадку “весело” є наріччям способу дії, а у другому- категорією стану. Щоб не допускати подібних помилок, варто пам’ятати, що предикативні прислівники можуть грати роль присудка, а прислівники способу дії залежать від присудка і в реченні виконують роль обставини.
Ця стаття повинна була допомогти вам відповісти на всі ваші запитання, пов’язані з прислівниками способу дії в російській мові.
