Походження
Своє походження слово «простота» веде від прикметника «простий», шлях якого в українську мову починається в праслов’янській (prost), від якого, зокрема, що сталися:
- давньоруське «простъ» (простий, відкритий, прямий, вільний);
- старослов’янське «простъ» (простий);
- болгарське «простий» (простий, прямий);
- сербохорватської «простий» (простий, простодушний, прощений);
- словенське «pròst» (простий, вільний, невимушений, звичайний).
Синоніми
Численні синоніми до слова «простота» – це, наприклад,
- Легкість.
- Дурість.
- Скромність.
- Невинність.
- Простодушність.
- Наївність.
- Невимушеність.
- Безпосередність.
- Природність.
- Доступність.
- Розкутість.
- Демократичність.
- Примітивність.
- Пересічність.
- Натуральність.
- Простакуватість.
- Невибагливість.
- Щирість.
- Простосердечие.
Фразеологізми
Наведемо ряд фразеологізмів і стійких словосполучень зі словами «простота» і «простий», які, як і синоніми, досить численні.
- Простота одягу.
- Простота поводження.
- Простота побуту.
- Простота манер.
- Простота управління машиною.
- Простота рішення.
- Простота використання.
- Свята простота.
- По простоті душевній.
- Просте число.
- Простий олівець.
- Простий шлях.
- Просте речовина.
- Простий цикл.
