Депортація татар із Криму
У 1944 році Султан отримав відпустку, відправившись в який, став свідком однієї з найтрагічніших подій в житті народу своєї матері. Приїхавши в Алупку, він застав депортацію кримських татар, яка відбулася в травні 1944 року. Молодшого брата героя нашої статті заарештували працівники НКВС, він був засуджений військовим трибуналом, так як входив в допоміжну німецьку охоронну поліцію “Шуму”, був учасником військових злочинів у концтаборі “Червоний”.
Командир загону кримських партизан по імені Микола Дементьєв передавав ще одну історію про сім’ю Султана. Саме йому належало евакуювати рідних льотчика. Але сім’я відмовилася їхати з Криму, а після цього партизанський загін потрапив у засідку німців.
Драматична зустріч Амет-Хана зі своєю сім’єю описана в книзі Бути Бутаева, складеної на основі записи бесід з самим Султаном. Саме ця літературна версія стала основою для тверджень про те, що повітряний ас зміг звільнити батьків від депортації. Офіційних підтверджень цього не існує, ніяких документів немає. У дійсності при депортації кримських татар певну роль відігравало те, що жінка була заміжня за чоловіком іншої національності, як це було в сім’ї Султана. Такі сім’ї не підлягали депортації. За свої дії відповів тільки молодший брат героя нашої статті на ім’я Імран.
