Кар’єра після війни
Після війни Султан, як і всі льотчики-аси, відправився на навчання до академії в Моніно. Заняття давалися йому важко, свою роль зіграла відсутність освіти. У підсумку він звернувся до командування з проханням відрахувати його з академії, так як він все одно не встигає за навчальною програмою. Рапорт був задоволений, у квітні Султана звільнили в запас.
Але життя без неба він вже не уявляв, усіма силами намагався повернутися до цієї професії. Це йому ніяк не вдавалося, тому герой нашої статті впав у депресію, почав зловживати алкоголем. Тільки допомога і підтримка бойових друзів допомогли йому вибратися, на початку 1947 року його прийняли у Льотно-дослідний інститут в Жуковському на посаду льотчика-випробувача.
За короткий час Султан став одним з кращих випробувачів. Вже в 1952 році отримав спеціальність першого класу. У 1949 році саме Султан разом з Ігорем Шелестом здійснив першу в Союзі автоматичну дозаправлення літака в повітрі. З 1951 року він почав відчувати авіаційні протикорабельні ракети “Комета”. Під час випробувань літак-снаряд не зміг відразу запуститися, однак Амет-Хан не став катапультуватися. Він успішно запустив двигун, перебуваючи вже біля самої землі, і врятував дослідну машину. За успішне проведення цих випробувань йому присвоїли Сталінську премію 2 ступеня.
