Семантичні бар’єри відносяться до широкої групи комунікативних перешкод. Вони виникають із-за того, що повідомлення не є однозначно визначеними для комунікатора і реципієнта. Цей вид перешкоджає розумінню сенсу повідомлення. Семантичні бар’єри – наслідок багатозначності слів, понять, термінів. Найчастіше зустрічається в ситуаціях вживання учасниками сленгу або жаргону.
Перешкоди в спілкуванні
Те, що ускладнює процес комунікації, і те, що негативно впливає на її успіх, на розуміння мовця співрозмовниками, є перешкодою у спілкуванні. Семантичний комунікативний бар’єр виникає там, де у людей не збігається значення інформації. Для його усунення необхідно враховувати особливості культури спілкування співрозмовника.
Семантичний бар’єр приносить найбільшу шкоду людям, успіх діяльності яких залежить від розуміння аудиторії. Наприклад, соціальні працівники, психологи і педагоги для успішної комунікації повинні особливу увагу приділяти виявленню факторів, що перешкоджають розумінню. Інакше їх не зрозуміють, а цільова аудиторія не отримає необхідних знань.
Для тих, хто займається рекламою або продажами, тема бар’єрів також важлива. Їх відсутність дозволяє говорити на одній мові з аудиторією, краще розуміти її потреби.
Семантичний бар’єр виникає як особливість повідомлення. Серед причин його появи можна виділити незв’язність, багатозначність, існування різних конотацій, використання сленгу, незнайомої мови або ідіом.
Незв’язність
Таке явище виникає через нездатність комунікатора грамотно оперувати мовою. Він вже на етапі підготовки монологу втрачає сенс свого повідомлення. Мова виявляється настільки погано сформульованої, що її складно або неможливо зрозуміти. До цього виду причин відносяться неправильний підбір слів, неузгодженість пропозицій, часті повтори, перенавантажуючі повідомлення.
Навіть ідеальні повідомлення бувають складні для реципієнта через відсутність у нього необхідного досвіду для опрацювання конкретного повідомлення. Якщо комунікатор не бере до уваги рівень його мовленнєвої культури, зміст повідомлення не дійде до слухача. Максимальне спрощення та очищення тексту від води (вступних слів, безглуздих уточнень тощо) дозволяє позбутися від незв’язності.
Багатозначність
Використання слів з кількома значеннями іноді призводить до плутанини і нерозуміння повідомлення. Приклади семантичного бар’єру з-за неможливості визначити зміст контексту:
- “Ти підготувався до сьогоднішнього вечора?” – слово “вечір” може передбачати й період часу під кінець дня, і збори (танцювальний/ літературний/ званий вечір).
- “Це – моя команда”, – під словом “команда” можна розуміти розпорядження, спортивну групу або групу, пов’язану загальним інтересом.
- “Дістань тарілку” – слово “тарілка” може позначати і посуд, і музичний інструмент, і навіть літаючий об’єкт.
Сюди ж можна віднести випадки відсутності єдиного значення щодо абстрактних понять. Вони можуть бути формально визначені, але для кожної людини все ж несуть різний зміст. Це такі слова як доброта, щастя, справедливість, демократія, прогрес.
Для усунення багатозначності достатньо вживати слова у відповідному для них контексті. Значення абстрактних термінів можна обговорювати з співрозмовником окремо.
Сленг або незнайома мова
Використання професійного жаргону не дозволяє зрозуміти повідомлення непрофесіоналові, роблячи мова безглуздою. Те ж саме характерно для сленгу. Людина, що не належить до групи, якій належить сленг, не зможе розібрати зміст повідомлення.
Єдині ліки проти цієї причини семантичного бар’єру – розширення словника і вивчення аудиторії. Комунікатор для успішної взаємодії зі слухачами повинен добре розбиратися в їх словнику і підбирати аналогією під невідомі йому терміни.
Конотації та ідіоми
Коннотационный бар’єр виникає, коли в спілкуванні використовуються слова, які можна по-різному інтерпретувати залежно від контексту. У цьому разі основною проблемою є невідповідність мовних засобів комунікатора і ресурсів реципієнта. Останній прекрасно знає загальне значення слів, але не має уявлення про те, в якому саме значенні вони вживаються в конкретній ситуації.
У багатьох груп є свої “поле значень”. В них можуть входити як власні смисли поширених слів, так і якісь “місцеві” жарти, вирази, звороти мови або цитати.
Поріже сенс на шматочки
Тамара Мойсеївна Дридзе (академік, соціолог) назвала семантичні бар’єри “ефект смислових ножиць”. Вони призводять до неможливості виокремити сенс повідомлення.
Іноді до семантичних бар’єрів відносять переконання і бажання співрозмовників, які спотворюють значення їх повідомлень в обхід свідомості. Комунікатор у цьому випадку відправляє неповну інформацію, пропущену через фільтри його стану, настрою і переконань. Реципієнт сприймає не повне повідомлення, а лише деякі його елементи.
Семантичний бар’єр нерозуміння може виникати з-за помилок щодо процесу комунікації його учасників і деяких інших помилок:
- Повідомленням приписується безапеляційність, загальність, зведення в абсолют одного аспекту проблеми.
- За співрозмовником заперечується можливість сформулювати щось нове.
- Відбувається змішування фактів і висновків, або в міркуванні використовуються передумови, які не можуть вести до висновку.
- Творіння помилкових дихотомій.
- Необдумане винесення вердикту.
Семантичний бар’єр комунікації – це перешкода, що виникає у спілкуванні із-за проблем з інтерпретацією значень слів і виразів. Причина його появи – використання фраз, які для співрозмовників мають різні значення, або нездатність виразити конкретну думку в слова.
Розуміння особливостей співрозмовника дозволяє уникнути появи семантичних бар’єрів. Для того щоб зробити мова максимально підходить для слухача, необхідно використовувати загальну лексику і пояснювати незрозумілі слова. У комфортної комунікації, коли мовець і слухач сильно відрізняються за обсягом знань, перший повинен намагатися уникати використання спеціальних термінів. У разі ж необхідності – говорити про їх значення.
