Незв’язність
Таке явище виникає через нездатність комунікатора грамотно оперувати мовою. Він вже на етапі підготовки монологу втрачає сенс свого повідомлення. Мова виявляється настільки погано сформульованої, що її складно або неможливо зрозуміти. До цього виду причин відносяться неправильний підбір слів, неузгодженість пропозицій, часті повтори, перенавантажуючі повідомлення.
Навіть ідеальні повідомлення бувають складні для реципієнта через відсутність у нього необхідного досвіду для опрацювання конкретного повідомлення. Якщо комунікатор не бере до уваги рівень його мовленнєвої культури, зміст повідомлення не дійде до слухача. Максимальне спрощення та очищення тексту від води (вступних слів, безглуздих уточнень тощо) дозволяє позбутися від незв’язності.
Багатозначність
Використання слів з кількома значеннями іноді призводить до плутанини і нерозуміння повідомлення. Приклади семантичного бар’єру з-за неможливості визначити зміст контексту:
- “Ти підготувався до сьогоднішнього вечора?” – слово “вечір” може передбачати й період часу під кінець дня, і збори (танцювальний/ літературний/ званий вечір).
- “Це – моя команда”, – під словом “команда” можна розуміти розпорядження, спортивну групу або групу, пов’язану загальним інтересом.
- “Дістань тарілку” – слово “тарілка” може позначати і посуд, і музичний інструмент, і навіть літаючий об’єкт.
Сюди ж можна віднести випадки відсутності єдиного значення щодо абстрактних понять. Вони можуть бути формально визначені, але для кожної людини все ж несуть різний зміст. Це такі слова як доброта, щастя, справедливість, демократія, прогрес.
Для усунення багатозначності достатньо вживати слова у відповідному для них контексті. Значення абстрактних термінів можна обговорювати з співрозмовником окремо.
