Історія вираження
«Спомин» є старорусским словом, що означає «спогад». На Русі було багато пов’язаних з цим повір’їв та забобонів, так, наприклад, уникали згадки риса, вірячи, що навіть сказані жартома слова можуть викликати нечисту силу. Боялися вовків, які були частими гостями, нападали на домашніх тварин.
У той далекий час фразу вимовляли трохи інакше: “вовк легкий на помині”, що значить, знову недорахуються худоби. Ненаситні вовки, як тільки про них подумають, з’являються у дворі в очікуванні здобичі. Про вовків, як і про чорта, не прийнято було говорити вголос, тому слово опустили, і вираз перетворилося, але не втратило сенс.
Інший варіант тлумачення бере почало у витоків народного звичаю. На поминках прийнято випити чарочку за померлого, за його упокій, далі – за здоров’я близьких, від яких давно не було вісточки. Враховуючи, що на поминки з’їжджалися всі родичі, траплялося, що після такого «згадки», в дверях з’являлися ті самі люди, за здоров’я яких було випито раніше, що означає «легкий на помині».
