Що таке прізвище? У звичному нам сучасному значенні – це складова іменування кожної людини, яку він отримує від своїх батьків. Вона дає інформацію про приналежність його до певного роду. Однак значення прізвища цим не обмежується. Про це, а також про її походження, структуру, історію буде розказано в цій статті. Почнемо зі значення прізвища в словнику.
Словникове тлумачення
Що таке прізвище? Визначення цього слова у словнику виглядає наступним чином:
- Іменування людини, яке передається йому у спадок і додається до особового імені з метою вказівки на приналежність до будь-якої сім’ї. (Цікаво, що в місті Таганрозі Ростовської області проживає людина з дуже рідкісним прізвищем, що починається на букву «и» – це прізвище Иунпуу.)
- Те ж саме, що і рід – у значенні сукупності поколінь, що походять від єдиного предка. (Ви знаєте, що наші сусіди Оболенські, належать до однієї з старовинних дворянських прізвищ?)
- В застарілому значенні – сім’я, родина. (Багатодітна сім’я Олейникова повагом ішла по доріжці на чолі всієї своєї славної прізвища.)
Синоніми та походження
Щоб краще розібратися у питанні про те, що таке прізвище, розглянемо синоніми до неї і розберемося в походженні. Синонімами до слова є: клан, рід, сім’я, осередок суспільства. Серед гиперонимов (близьких за значенням, але носять більш загальний характер слів) можна виділити: найменування, ім’я, назва, група.
Своє походження слово бере від латинського familia, що означає домочадців і челядь. Там воно утворилося від слова famulus в значенні «слуга, слуга». Більш глибоко вченим простежити походження слова «прізвище» не вдалося. З латинського воно перейшло до польського в значенні «родина, рід» і німецький – у значенні «сім’я». Вважається, що у російську мову воно перекочувало з одного з двох зазначених мов.
Стійкі вирази
Продовжуючи вивчати питання про те, що таке прізвище, слід зазначити, що в російській мові існує ряд стійких сполучень з цим і утвореним від нього прикметником “фамільний”, до яких відносяться:
- Дівоче прізвище (Берс – така дівоче прізвище Софії Андріївни, дружини графа Льва Толстого).
- Кінська прізвище – крилата фраза і психічний феномен. Бере початок в однойменному оповіданні А. П. Чехова. Вживається, коли якесь назва або прізвище буквально крутиться на кінчику язика, але ніяк не можуть прийти на розум. Іноді це явище називається «прескевю» – від французького presque vu, що значить «майже побачене» (Розповідь Чехова «Кінська прізвище», написаний у вигляді анекдоту, був опублікований в «Петербурзької газеті» в 1885 році з підзаголовком «Сценка»).
- Фамільний герб – різновид емблем, є образотворчим розпізнавальним знаком сім’ї, роду (В доіндустріальний період фамільні герби виступали в якості системи оповіщення «свій-чужий»).
- Фамільні коштовності – пам’ятні речі, що мають велике значення для сім’ї і передаються з покоління в покоління (як фамільних цінностей цих людей виступають не стільки коштовності, скільки бездоганне виховання, хороша освіченість і висока мораль).
- Патер фамилиас – використовується у юриспруденції термін, що позначає патріархальну римську сім’ю, де батько сімейства був, що називається, цар і бог. Він володів владою не тільки над майном, але й над життям домочадців (Якщо в римській патер фамилиас чоловік звинувачував дружину в зраді, він повинен був розлучитися з нею, інакше його могли викрити в сутенерстві).
Структура та виникнення
Для кращого розуміння значення прізвища розглянемо структуру цього поняття. Насамперед прізвище складається з кореневої основи, яка має або мала в минулому певне лексичне значення. А також вона може включати в себе і приставки, суфікси, закінчення.
Часто основа прізвища бере початок від власного імені або прізвиська, яке несе будь-яке лексичне значення. Приставки і закінчення в прізвищ, як правило, позначають слово «син» або «дочка» – в перекладі на мову оригіналу. Або ж вони є вказівкою на володіння, приналежність до місця, формують прикметники форми.
На прикладі російських прізвищ це виглядає наступним чином. Вони в основному походять від по батькові: Сергій Сергєєв син – Сергєєв; Вовчок (прізвисько) – Волчков син – Волчков. Кілька більш рідкісним є варіант походження від назви місцевості: Заволзький – від за Волгою, Білоцерківський – від Біла Церква. А також прізвища походять від роду занять: Бондаренко – від бондаря, Токарєв – від токаря, Писарєв – від писаря.
Поділ на чоловічі і жіночі
У завершенні розгляду значення слова «прізвище» варто зазначити, що у російській мові (як і в кількох інших слов’янських), а ще в латиській та литовській існує відмінність жіночих від чоловічих прізвищ за формою. Наприклад, у російській: Абрикосів – Абрикосова, Наумов – Наумова, Холодів – Холодова.
Це обумовлено морфологічними особливостями мови. А також прізвища можуть мати різні форми у незаміжніх і заміжніх жінок. В якості прикладу можна навести литовську прізвище відомої співачки Крістіни Орбакайте. Прізвище її батька Орбакас, а його дружини – Орбакене. У ісландців взагалі немає прізвищ, використовувані замість них по батькові у чоловіків закінчуються на-sson (син), а у жінок – dottir (дочка).
