Історія походження
У період з 1956 по 1986 рік в Китайській Народній Республіці проводилась найбільша реформа писемності. Багато хто вважав, що саме її складність і була причиною економічного відставання країни. Незручність, затруднительность спілкування і навчання – все це призвело до того, що китайський уряд випустив офіційну книгу під назвою “Зведена таблиця спрощення ієрогліфів”, що містила цілих дві тисячі символів. Це був перший етап реформи. Через рік список доповнили ще 2500 нових китайських ієрогліфів. У результаті в державі з’явилося два види писемності: спрощена і традиційна.
Поширеність спрощеного китайського
Зрозуміло, в Китайській Народній Республіці, особливо в таких розвинених містах та економічних центрах, як Пекін і Шанхай, де спочатку і проводилася реформа, китайський спрощений все прекрасно розуміють. Фактично випередив розвитку всі інші країни світу Сінгапур також не використовує такий важкий для розуміння і непотрібний вид писемності, як традиційний. Те ж саме можна сказати і про Малайзії. А ось у спеціальних адміністративних районах Гонконг і Макао, а також на острові Тайвань реформа не справила такого сильного враження на людей. Там досі використовують традиційні ієрогліфи, хоча і не у великих масштабах. Наприклад, для багатьох китайців цілком нормально в листуванні з одним перейти на неофіційний мова. На вулиці того ж Гонконгу можна побачити оголошення, написані на традиційному китайському, і ніхто цьому не дивується. Втім, на державному рівні все давно користуються спрощеною версією писемності. До речі, більшість інструкцій теж пишуться саме на спрощеному китайському.
