Яке значення слова «кликати»? Якщо слідувати словниковим тлумаченням, то їх у даної лексеми не одне, а кілька. Але якщо придивитися до них уважніше, то можна помітити, що вони є досить близькими один одному. Але тим цікавіше любителям російської мови буде розбиратися в нюансах. Детальна інформація про те, що означає «кликати», і буде розглянута в цьому огляді.
Звернемося до словника
Як правило, там дається три варіанти значення слова «кликати».
Це, по-перше, дія, що позначає звернену до якого-небудь прохання – відгукнутися або ж наблизитися.
- Приклад 1: «Відійшовши на велику відстань від товаришів, Олег, злякавшись, зрозумів, що він заблукав і став кликати їх. Йому довелося робити це досить довго, поки вони, нарешті, не почули хлопчика».
- Приклад 2: «Батько, як завжди влітку, працював на сіннику, і на прохання матері Сашка побіг кликати його на обід».
Друге значення
По-друге, це значить – звертатися до кого-небудь по імені або ж давати ім’я.
- Приклад 1: «Сергій був дуже сором’язливим і знадобилося деякий час, поки в незнайомій компанії він, нарешті, сказав придивилася йому симпатичній дівчині, як його звуть».
- Приклад 2: «чи Знаєте ви, хлопці, що в Давній Русі дітей часто звали по їх недоліків, наприклад, Хромуша, Косий, Кривий, Злоба?», – запитала вчителька. Потім вона пояснила, що це робилося для того, щоб уникнути пристріту».
Ще один варіант тлумачення
Третє значення слова «кликати» – це запрошувати куди-небудь будь-яка особа або кількох.
Приклад 1: «Маріанна весь день ходила щаслива, адже ввечері її покликали в гості в таку компанію, де буде багато цікавих і навіть знаменитих людей, що дуже лестило її самолюбству».
Приклад 2: «М’який вересневий вітерець поволі катил рідкісні опале листя, грав дівочими волоссям і, здавалось, кликав за собою в далечінь».
Для кращого розуміння значення слова «кликати» буде доцільним ознайомитися з його синонімами.
Синоніми
Серед них можна знайти такі, як:
- клікати;
- окликати;
- підкликати;
- запрошувати;
- закликати;
- звертатися;
- скликати;
- викликати;
- манити;
- аукать;
- кричати;
- зазивати;
- пускати клич;
- притягувати;
- агукати;
- залучати;
- підманювати;
- спокушати;
- спокушати;
- умовляти;
- іменувати;
- величати;
- називати;
- давати ім’я.
Далі буде цікавим розглянути етимологію досліджуваного слова.
Походження
Воно бере початок в праслов’янській мові, де існує слово zvati, від якого відбулося безліч слів у споріднених мовах. Ось їх приклади:
- зъвати – в старослов’янській;
- звати – в українському, сербохорватського;
- зваць – в білоруському;
- поклику (зву) – у болгарському;
- zváti – словенською та чеською;
- zvát в чеському і словацькому;
- zwać – в польській.
Вважається, що досліджуване слово є спорідненим
- литовському žavėti, що означає «зачарувати, зачарувати»;
- латышскому zavet, що означає «заговорювати, чарувати»;
- давньоіндійському hávatē в значенні «кличе»;
- авестийскому (один з іранських мов) – zavaiti – «кличе, кличе»;
- вірменському jaunem – «присвячую»;
- грецькому καυχᾶσθαι – «хвалитися»;
- ірландському guth – «голос».
На завершення розгляду значення слова «кликати» можна дізнатися, як іменували людей на Русі.
Імена і прізвиська
Їх стали давати на Русі ще з дохристиянських часів. І стати ними могли будь-які із слів, які, будучи пов’язаними зі звичаями, зовнішнім виглядом, звичками, оточуючими явищами могли «прилипнути» до людини і стати його прізвиськом, а потім і ім’ям. З певною часткою умовності їх можна поділити на групи, які пов’язані, наприклад, з:
- рисами характеру – Знемога, Несміяна, Мовчун, Похмурий, Весела;
- ремеслом – Коваль, Шуба, Бондар, Ложка, Кожум’яка;
- зовнішністю людини – Білянка, Чернава, Ряба, Малюта, Большак;
- числами – Першої, Вторый, Третяк, Четвертий, Шестак;
- природою – Дуб, Бик, Щука, Ведмідь, Липа.
Іноді з віком такі імена-прізвиська змінювалися на інші, ті, що з часом стали більше підходити людині. Були також і захисні імена, предохранявшие від пристріту – Біда, Горе, Лихо. Після того як з’явилися християнські імена, прізвиська не зникли, а стали їх доповнювати.
