Мала, але важлива домішка
Може здатися незначним кількість сірчистого ангідриду в складі атмосфери. Венера, однак, зобов’язана йому однією з найбільш примітних своїх особливостей – хмарним шаром. У верхніх шарах атмосфери цей газ поряд з вуглекислотою і водяними парами бере участь в утворенні сірчаної кислоти під дією жорсткого сонячного ультрафіолету.
Крапельки кислоти «тонуть» в щільній венеріанської атмосфери лише до певного рівня, нижче якого кислота просто випаровується. Спільно з діоксидом сірки ці крапельки і формують шар хмар, які відображають велику частину сонячного світла і роблять неможливим спостереження поверхні планети в оптичному діапазоні. Саме завдяки їм Венера – настільки яскравий об’єкт земного неба.
Передбачається, що джерелом сірчистого газу також з’явилася інтенсивна вулканічна діяльність.
