Проведені реформи
Під час церемонії коронації, яка відбулася в травні 1576 р. у Кракові, Баторій дав урочисту клятву на Біблії. Він обіцяв:
- дотримуватися Генриковы артикули;
- викупити або силою звільнити всіх полонених литовців і поляків;
- повернути землі Литви, завойованої Московським царством;
- втихомирити кримських татар.
Дійсно, татарські набіги на східні кордони Речі Посполитої при Батории були рідкісними. В основному їх відображали українські козаки, яких за справну службу новий король наділив землями. Крім цього, він визнав за козацтвом право мати власний прапор, а також право обирати військового старшину й гетьмана. Кандидатуру останнього, щоправда, остаточно повинен був схвалити польський король.
Стефан Баторій протягом усього 10-річного правління підтримував єзуїтів, чия система освіти була кращою у той час в Європі. У Дрепте, Львові, Луцьку, Любліні, Полоцьку їм були засновані колегіуми. У 1582 р. він запровадив Григоріанський календар на всій території Речі Посполитої.
Але головна його діяльність полягала у веденні війн. З цією метою армія королівства була реформована, а її кістяк складали відмінно навчені найманці (угорці та німці). В Європі Баторій закупив нові гармати і найняв до них обслугу. Тепер можна було подумати про обіцянку повернути загарбані Московщиною землі на перших етапах Лівонської війни.
