Структура листів
Визначальною ознакою епістолярного стилю є композиція. Люди губляться в різноманітті видів листувань, що породжує питання про те, як написати лист. Загальну структуру всіх листів можна звести до наступних елементів:
- Початок, шанобливе обращание до адресата.
- Основна частина, яка розкриває суть послання.
- Кінець, або висновок, в якому підбиваються підсумки всьому написаному.
- Підпис автора і дата написання.
- У деяких випадках постскриптум (P. S), в який поміщається додаткова інформація.
Особистий лист
Стиль особистого листа найбільш цікавий і різноманітний. Такі послання – своєрідна сторінка щоденника, в якій автор висловлює свої потаємні думки і переживання. Ступінь їх розкриття залежить від близькості відносин між відправником і одержувачем.
Адресатами особистих листів, як правило, є члени сім’ї, родичі, друзі. Характер таких листувань интимен і строго конфиденциален, особистість автора яскраво простежується протягом усього оповідання або сповіді. Це може бути розповідь про минулі події, роздуми на різні теми, спостереження або поради. Творче початок тут неймовірно велике, адже відправник володіє величезним арсеналом художньо-виражальних засобів. Вони допомагають більш яскраво відобразити почуття і відчуття автора з того чи іншого приводу, в якомусь роді виконують функцію міміки при живому спілкуванні. Так, особисті листи виходять дуже емоційними та експресивними, адже в них автор дуже часто не соромиться в сильних виразах, іноді навіть використовуючи ненормативну лексику.
У приватного послання немає строгих правил написання, крім тих основних, властивих всім епістолярним стилем письма. Тут заохочується свобода авторської думки, невимушеність і природність.
