Цікавість – це неусвідомлене прагнення до пізнання нового. Прийнято називати цікавим того, хто жадає вивідати новини і все, що оточує і діється навколо.
Цікавість людини можна порівняти з жадібністю. Так як обидва ці явища спрямовані на отримання речі або інформації з метою задоволення. Людині необхідно розвиватися, він повинен прагнути до пізнання нового.
Часом люди не ставлять питання із-за сором’язливості, нерішучості, інші причини родом з дитинства. Правда, такі люди не розвиваються, їх свідомість не осягає нову інформацію.
Цікавість і мозок
Цікавість – це найсильніший базовий імпульс у людини. Вчені досліджували взаємозв’язок мозку і цікавості. Проводили експерименти над підлітками з допомогою системи МРТ. Під час дослідження було виявлено, що коли виникає явище цікавості, починає активно працювати частину мозку, відповідальну за відчуття задоволення і задоволення. Коли бажана інформація отримана, виникає відчуття, схоже з радістю, щастям від досягнення успіху, таке ж, як при отриманні грошей або частувань. Мозок починає активно виробляти допамін – гормон задоволення.
Тяга до знань
Цікавий факт: якщо учень чи учень відчуває цікавість, то, одержавши відповідь на своє питання, він запам’ятає його краще і швидше, ніж зазубрений, не викликає інтерес матеріал.
Рангантах провів дослідження і виявив, що учні запам’ятовують краще, якщо відчувають зацікавленість. Мозок здатний запам’ятовувати в стані цікавості ще й супутню інформацію, навіть якщо вона випадкова.
Так можна використовувати цікавість дитини з метою засвоєння навчального матеріалу. Наприклад, як навчити школяра рахувати відсотки? Потрібно вирішувати завдання з купівлею планшета, велосипеда або ще того, що цікаво дитині, наприклад, зі знижками в магазині. У такому форматі навчання буде продуктивним і швидким.
Тому цікавість – це невід’ємна частина в освіті і якісному навчанні.
Про що гадають вчені
І все ж тема цікавості не досліджено до кінця. Вчені не відповіли на питання: чому людина відчуває задоволення від вивчення цікавого або того, що під забороною. Рангантах вважає, що цікавість – це явище, коли мозок посилає спонукає сигнал для подолання невпевненості. Для того щоб вижити, необхідно знати навколишній світ.
Невивченим залишається тривалість стану цікавості і того, від чого воно залежить.
Ось чому у всіх людей явище зацікавленості різний.
