“Вершкова тягнучка”
В СРСР цукерки “Вершкова тягнучка” проводилися на фабриці “Червоний Жовтень”. Їх випуск був налагоджений з 1925 року, поряд з іншими цукерками, які досі вважаються Золотим фондом фабрики. В першу чергу це какао і шоколад “Золотий ярлик”, “Мишко клишоногий” (не плутати з “Ведмедиком на Півночі”), ірис “Кіс-кіс”.
“Вершкова тягнучка” ставилася до молочних цукерок. Ті, хто пам’ятають її з радянських часів, розповідають, що це була дуже смачна цукерка, невеликого розміру і жовтувато-білого кольору в зеленувато-жовтій обгортці з вкрапленнями рожевого. Але її випуск давно припинено з невідомої причини.
“Метеорит”
Цукерки “Метеорит” в СРСР були також вельми популярні. Вони випускалися тільки в другій половині XX століття, зараз їх, як і “Вершкову тягучку”, не відшукати. За смаком вони щонайближче до сучасним цукерок “Грильяж”.
Вони проводилися відразу на декількох фабриках – “Червоний Жовтень”, “Амта” в Улан-Уде, “Букурія” в Кишиневі.
При цьому від “Грильяжу” “Метеорит”, в дійсності, сильно відрізнявся, так як був більш легким і ніжним. Його оточувала тонка оболонка шоколаду, яка буквально танула в роті, під нею виявлялася горіхово-карамельно-медова начинка, яка мала присмак пісочного печива і меду. Цукерки були дуже ситними, а сама начинка откусывалась дуже легко, в цьому і було їх головна відмінність від “Грильяжу”.
За своїм зовнішнім виглядом радянські цукерки “Метеорит” нагадували невеликі шоколадні кульки. Коли їх розрізали ножем, то оголювалася складна начинка з насіння або горіхів з медовою карамеллю. Цукерки загортали в характерну синю обгортку кольору нічного неба. Зазвичай їх продавали в невеликих коробках з картону, але можна було зустріти ці цукерки і на вагу.
