Короткий твір Майстер і Маргарита – Добро і зло
У романі Булгакова існує ціла ієрархія понять про добро і зло, відрізняється від звичної життєвої концепції. Свою ієрархію автор розвиває в системі головних персонажів, яка чітко ділиться на світ людей і світ вищої сили. У кожному з світів є представники як добра, так і зла.
Так, на стороні добра несподівано виступають темні сили, які творять свої чорні справи в Москві і навіть заподіюють деякий шкоди жителям цього міста. Яке тут добро? Адже якщо подумати, та шкода, заподіяна людям, всього лише спосіб приборкати божевільний народ, якому цікаві лише гроші. Це як якийсь спосіб витягнути їх з вузького кругозору грошових потреб, в якому вони заточені, пробудити в них справжнє зло, яке тимчасово спить в кожній людині.
Свита Воланда являє собою, таким чином, і добро, і зло, що вельми суперечливо. Головне добро, яке вони роблять, це повернення Маргариті Майстри, і вічний спокій, подарований їм обом. Два цих персонажа ніби представляють собою вінець творіння людства, це люди, які пережили біль і страждання, але при цьому вони залишилися людьми лише завдяки любові.
Бік зла являють собою жителі Москви. Це і невіруючий ні в що Берліоз, який і поплатився за своє невір’я і неповагу до вищих сил добра і зла, і члени Массолита, які не були знищені свитою Воланда, але були їм страшенно налякані за їх жадібність і жадібність. Вони не були знищені лише тому, що в них ще був живий невеликий страх перед вищим, тому у них ще є шанс на порятунок своєї душі.
Завдяки всім цим героям автор розкриває свій основний задум. Вся біда людства в їхніх вадах, які переходять з покоління в покоління, з віку в вік. Людина не змінюється, такий висновок автора. Всі люди жадібні до грошей, до багатства й заможності, але не варто звинувачувати і докоряти в цьому, адже в цьому полягає їх природа.
Це твір доводить парадоксальність віри в божественне і сатаническое. Віра в Бога пропонує надію і молитву, а віра в сатану – справедливість, якої так не вистачає в світі.
