Твір №3
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» – подібно самому автору вельми суперечливе і незвичайне твір. Воно відображає глибоку особистість письменника, його складну духовну сутність.
Герої цієї книги ілюструють собою прояву тих чи інших людських почуттів та емоцій. Але при цьому жодного з них не можна однозначно віднести до позитивної або негативної сторони. Кожен герой цього роману втілює у собі риси як темна, так і світлої сторони, власне так само як будь-яка людина в реальному житті.
Дійові особи твору настільки складні і неоднозначні, що навіть ті персонажі, які на перший погляд здаються суворо негативними (будь то Воланд і вся його свита) або суворо позитивними (чи то сам Майстер або Ієшуа Га-Ноцрі), насправді постійно знаходяться на межі добра і зла. Всі вони не ідеальні, і навіть в самому світлому героя автор прагне показати його вади і недоліки, властиві звичайним людям. І все ж у романі присутній яскраве протиставлення протилежних сил. Наприклад, в історичній частині, присвяченій біблійним сказанням про Ісуса Христа і представленому тут вигляді авторського твори Майстра, яскраво показано «протиборство» римського прокуратора Пілата і злиденного проповідника Ієшуа.
Що стосується Воланда, то цей персонаж, як не дивно і не дивно, не є уособленням зла, як ми його звикли розуміти. Воланд виступає в романі певним мірилом, суддею тих моральних процесів, що відбувалися в романі. Він відчуває героїв роману, а після несе їм покарання або ж навпаки відплата. Сатана постає взірцем справедливості і благородства, як би це дивно не звучало.
Таким чином, автор демонструє абсолютно незвичну для нас картину взаємовідносин добра зі злом. Він прагне звернути увагу читача на те, що межа між цими явищами надзвичайно тонка, ледве помітна.
